Закономірності поширення форм земної кори
Содержание статьи
Земна кора
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кора.
Земна́ кора́ — зовнішній шар земної кулі, одна зі структурних оболонок планети, як ядро, мантія. Земна кора є твердим утворенням товщиною 5-40 км, що становить 0,1-0,5 % радіуса Землі. Від мантії Землі відокремлена поверхнею Мохоровичича. Фактично земна кора ніби плаває на поверхні магми, і тому на планеті спостерігаються її деформації та рухи. В основі сучасних уявлень про структуру лежать геофізичні дані про швидкість поширення пружних (переважно поперечних) хвиль.
Типи земної кори[ред. | ред. код]
Схематичний профіль перехідної зони «континент-океан»
Земна кора відрізняється під материками та океанами за складом та потужністю. Розрізняють материкову та океанічну земну кору, що різняться за складом, будовою, потужністю й іншими характеристиками. У залежності від густини порід, що її складають, у корі виділяють три шари: «базальтовий», «гранітний» та осадовий.
Потужність континентальної кори в залежності від тектонічних умов становить від 25-45 км (на платформах) до 60-80 км (в областях гороутворення). У континентальній корі розрізняють осадовий (до 20-25 км), «гранітний» або «гранітно-метаморфічний» (в середньому 15 км, густина порід 2,6-2,7 т/м³) і «базальтовий» (20-35 км, густина порід 2,7-3,0 т/м³) шари. Назви «гранітного» і «базальтового» шарів умовні і історично пов’язані з виділенням межі Конрада, яка їх розділяє. Обидва ці шари іноді об’єднують в поняття консолідованої кори.
Основна відмінність океанічної кори від континентальної — відсутність «гранітного» шару, істотно менша потужність (2-10 км), більш молодий вік (юра, крейда, кайнозой), велика латеральна однорідність. Океанічна кора складається з трьох шарів. Перший шар, або осадовий, має потужність до 1-2 км. Другий шар — вулканічний, або акустичний підмурівок, має в середньому потужність 1-2 км (за іншими даними, 1,2-1,8 км). Детальні дослідження дозволили розділити його на три горизонти (2А, 2В і 2С). Третій шар океанічної кори — «базальтовий» потужністю 4-8 км (інші дані — від 2 до 5 км).
Вік[ред. | ред. код]
Материкова земна кора є послідовним нашаруванням осадових гірських порід різного віку. Нижні горизонти таких нашарувань є найстаршими. Часто вони можуть бути метаморфізованими, тобто такими, які пройшли певну термічну обробку в земних надрах. Вік гірських порід визначають застосовуючи спеціальні методи. Цим займається наука геохронологія. Великою кількістю радіологічних досліджень доведено, що вік найстарших гірських порід земної кори за торієм-232 є не більшим ніж 3,5 мільярда років. Тому заведено вважати, що вік найстарших гірських порід земної кори не перевищує 3,5 млрд років — а вік нашої планети — приблизно 5 млрд років.
Протягом перших 2 млрд років, можливо, сформувалося від 50 % до 70-80 % всієї сучасної континентальної кори, в наступні 2 млрд років — щонайбільше 40 %, і лише близько 10 % — за останні 500 млн років, тобто у фанерозої. Переломний момент в розвитку земної кори мав місце у пізньому докембрії, коли в умовах існування великих плит вже зрілої континентальної кори стали можливі великомасштабні горизонтальні переміщення, що супроводжувалися субдукцією та обдукцією новоутвореної літосфери. З цього часу утворення і розвиток земної кори відбувається в геодинамічній обстановці, зумовленій механізмом тектоніки плит.
Рухи[ред. | ред. код]
Земна кора, як і гідросфера, є рухомою системою. Глибинними розломами земна кора розділена на блоки. В результаті взаємодії двох сил — тяжіння Землі до Місяця і відцентрової внаслідок обертання Місяця навколо Землі, виникають добові вертикальні рухи земної кори а також припливи і відпливи води в океанах і морях. Подібно такі рухи відбуваються за рахунок обертання Землі разом з Місяцем довкола Сонця. Встановлено, що такі плавні рухи земної кори відбуваються двічі протягом доби і досягають амплітуди декількох десятків сантиметрів. Напрямки цих рухів не є постійними, вони періодично змінюються. У масштабі мільйонів років вони викликали затоплення морем величезних територій і навпаки — виникнення та ріст гірських масивів. Унаслідок такого піднімання земної кори ростуть молоді гори, наприклад структури альпійської гірської системи, до якої належать і Крим, і Карпати. Геофізичними дослідженнями встановлено, що зараз поверхня Карпат піднімається зі швидкістю 0,1 — 10 мм за рік.
Коливальні рухи земної кори[ред. | ред. код]
Повільні плавні безперервні вертикальні переміщення мас гірських порід; одна з форм тектонічних рухів. Причину їх вбачають у глибинних процесах, що відбуваються в мантії Землі, деякі вчені — у космогенних процесах. Коливальні рухи земної кори впливають на зміни рівня Світового океану, що є однією з причин трансгресій та регресій моря, на склад, шаруватість і потужність осадів, на інтенсивність процесів денудації тощо.
Радіальні рухи земної кори[ред. | ред. код]
Рухи земної кори, паралельні радіусу Землі. Протікають повільно або швидко, при землетрусах — стрибкоподібно. Нерідко називаються коливальними рухами земної кори.
Основні тектонічні елементи земної кори[ред. | ред. код]
Найбільш древні і тектонічно малорухливі обширні області материків — древні платформи (кратони), утворені фундаментом з метаморфічних порід докембрійської, в основі архейської і ранньопротерозойської доби, які виступають на поверхню в межах щитів, і платформних чохлів. Євразія поділяється на такі платформи: Східноєвропейська, Сибірська, Китайсько-Корейська, Південнокитайська, Індостанська, Аравійська. На других материках — по одній платформі більш великих розмірів. Інший основний тип тектонічних областей материків і перехідних зон — широкі і досить протяжні рухомі пояси, що виникли 1,6-1 млрд років тому і які протягом пізнього протерозою і фанерозою пройшли складну історію тектонічного розвитку.
Головні типи сучасних тектонічних областей ложа океанів — їх рухомі зони — так звані серединно-океанічні рифтові пояси і розташовані між ними і околицями материків більш стабільні області — океанічні плити.
Геологічна будова Землі[2]
| Глибина[3] км | Шари | Щільність г/см³ | |
|---|---|---|---|
| 0-60 | Літосфера | — | |
| 0-35(75) | Земна кора | 2,2-2,9 | |
| 35-60 | … Верхня мантія Землі | 3,4-4,4 | |
| 35-2890 | Мантія | 3,4-5,6 | |
| 70-150(400) | … Астеносфера | — | |
| 2890-5100 | Зовнішнє ядро | 9,9-12,2 | |
| 5100-6378 | Внутрішнє ядро | 12,8-13,1 |
Хімічний склад[ред. | ред. код]
Більшість (99,79 %) маси кори припадає усього на 9 елементів, масові частки яких представлені в наступній таблиці[4]:
Оскільки кисень і кремній є найбільш поширеними елементами, їх сполуки — силікати, є основними породооутворюючими породами земної кори.
Див. також[ред. | ред. код]
- Континентальна земна кора
- Океанічна земна кора
- Перехідні зони «континент-океан»
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Дослідження гравітаційного поля, топографії океану та рухів земної кори в регіоні Антарктики: монографія / О. М. Марченко, К. Р. Третяк, А. Я. Кульчицький та ін. ; за заг. ред. О. М. Марченка, К. Р. Третяка ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2012. — 308 c. : іл., 6 окр. арк. іл. — Бібліогр.: с. 294-304 (221 назва). — ISBN 978-617-607-206-5
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Третяк П. Р. Лісівнича історія. Навчальний посібник. — Львів, 2002.
Источник
Тема 4. СТРУКТУРИ ЗЕМНОЇ КОРИ ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ ЇХ РОЗВИТКУ
©2015-2021 megapredmet.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов. Обратная связь…
 Обратная связь ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса — ваш вокал Как цель узнает о ваших желаниях прежде, чем вы начнете действовать. Как компании прогнозируют привычки и манипулируют ими Целительная привычка Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Тренинг уверенности в себе Вкуснейший «Салат из свеклы с чесноком» Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Как слышать голос Бога Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека — Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) — В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар. | ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ГЕОЛОГІЯ ЗАГАЛЬНА ТА ІСТОРИЧНА» Тема 1. БУДОВА, СКЛАД ТА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ЗЕМЛІ Вступна частина. Визначення, об’єкт і предмет дослідження геології, її місце в системі наук. Історія розвитку геологічних знань. Методи геологічних досліджень. Форма, розміри та фізичні властивості Землі.Основні відомості про форму та розміри Землі як планети. Гіпотези походження Землі. Фізичні властивості Землі та їх зміна з глибиною: сила тяжіння, щільність, тиск, температура. Фізичні поля Землі: гравітаційне, магнітне, електричне, теплове. Їх геологічне значення. Внутрішня будова Землі.Сучасні уявлення про глибинну будову Землі. Методи її дослідження. Внутрішні геосфери Землі: земна кора, мантія і ядро та геофізичні розділи між ними. Астеносферний шар та його роль у геодинамічних процесах та будові земної кулі. Основні (континентальний та океанічний) та перехідні (субокеанічний та субконтинентальний) типи земної кори. Речовинний склад земної кори. Поняття про мінерали та гірські породи. Хімічний склад Землі та земної кори.Поняття про мінерал, мінеральний індивід, мінеральне зерно, кристал, мінеральний агрегат, мінеральний вид та різновид. Внутрішня будова мінералів. Кристалічний та аморфний стан речовини. Властивості кристалічної речовин. Основний закон кристалографії. Морфологія мінералів та форми знаходження їх у природі. Властивості мінералів: фізичні, хімічні, фізико-хімічні, фізіологічні. Їх значення для діагностики мінералів. Кристалохімічна класифікація мінералів. Тип простих сполук. Тип сульфідів та їх аналогів. Тип кисневих сполук: клас оксидів та гідроксидів, клас карбонатів, клас сульфатів, клас фосфатів, клас силікатів та алюмосилікатів. Тип галоїдів. Загальні відомості про гірські породи. Структури, текстури та окремості гірських порід. Генетична класифікація гірських порід. Загальна характеристика та систематика магматичних порід. Загальні відомості про осадові породи. Схема їх класифікації. Загальна характеристика та систематика метаморфічних порід. Тема 2. ЕНДОГЕННІ ПРОЦЕСИ Поняття про геологічні процеси.Процеси внутрішньої та зовнішньої динаміки. Джерела енергії ендогенних та екзогенних процесів. Поняття про денудацію та акумуляцію, їх геологічну роль. Тектонічні рухи та деформації земної кориКласифікації тектонічних рухів за різними ознаками. Горизонтальні рухи земної кори: спрединг, субдукція та коллізія. Вертикальні коливальні (епейрогенічні) рухи. Класифікація вертикальних рухів за часом їх прояву. Методи вивчення тектонічних рухів. (15 питань або скільки придумаєте) Тектонічні деформації гірських порід. Плікативні (складчасті) порушення.Монокліналь, флексура, антикліналь та синкліналь. Складки та їх елементи. Морфологічні класифікації складок. Типи складчастості, їх зв’язок із геоструктурами земної кори. Диз’юнктивні (розривні) порушення. Розриви без зміщення та зі зміщенням. Елементи та класифікація розривних порушень зі зміщенням. Скид, підкид, насів, зсув, горст, грабен. Поняття про глибинні розломи. Теоретичне та практичне значення вивчення тектонічних рухів та деформацій. (15 питань) Землетруси. Землетруси як один із проявів сучасних тектонічних рухів. Методи реєстрації та оцінки землетрусів: сейсмографи, сейсмограми. Класифікація землетрусів: тектонічні, денудаційні, вулканічні, антропогенні. Будова сейсмічного осередку: гіпоцентр, епіцентр, плейстосейстова область. Класифікація землетрусів за глибиною сейсмічного осередку. Поняття про енергію, магнітуду та інтенсивність землетрусів. Існуючі шкали для оцінки землетрусів. Сейсмічні явища.Форшоки, афтершоки. Моретрясіння і виникнення хвиль цунамі. Географічне поширення землетрусів. Сейсмічні та асейсмічні області. Сейсмофокальні зони Заварицького-Беньофа. Приуроченість землетрусів до тектонічно активних областей земної кори. Прогноз землетрусів. (15 питань) Поняття про магматизм. Інтрузивний магматизм.Поняття про магматизм, його види. Інтрузивний магматизм. Магма, її компоненти та хімічний склад. Класифікація магм за вмістом SiO2. Мантійні і корові джерела магми. Процеси кристалізації магми. Магматична диференціація (ліквація). Кристалізаційна диференціація, правило Розенбуша-Боуена. Кристалізація магми за законами евтектики. Типи інтрузивних тіл за глибиною утворення, їх склад і співвідношення з вміщуючими породами. Згідні та незгідні інтрузивні тіла. Постмагматичні явища: поняття про пегматитовий, пневматолітовий і гідротермальний процеси. Інтрузивні породи. Значення магматизму у формуванні та розвитку земної кори. (15 питань) Ефузивний магматизм (вулканізм).Вулкани та їх діяльність. Фази вулканічної діяльності. Поняття про процеси ефузії, експлозії та екструзії. Будова вулканічного апарату. Типи вулканів за морфологією та місцем виверження. Класифікації вулканів за ступенем активності. Продукти виверження вулканів: рідкі (лави різного складу), газоподібні (фумароли, сольфатари, мофети), тверді (вулканічні бомби, лапіллі, пісок та попіл). Класифікація вулканів за характером виверження: лавова, змішана, газово-вибухова категорії та їх типи. Поствулканічні явища. Ефузивні породи. Оцінка вулканічної діяльності. Географічне поширення вулканів та їх зв’язок із особливостями будови земної кори. Роль процесів вулканізму у формуванні зовнішніх оболонок Землі. (15 питань) Метаморфізм. Загальні поняття про метаморфічні процеси. Основні чинники метаморфізму: температура, тиск, флюїдний режим. Поняття про ізохімічний та алохімічний (метасоматичний) метаморфізм. Типи метаморфізму:локальний та регіональний; контактовий, динамометаморфізм, ультраметаморфізм, імпактний метаморфізм. Прогресивний та регресивний метаморфізм. Метаморфічні породи. (15 питань) Тема 3. ЕКЗОГЕННІ ПРОЦЕСИ Процеси вивітрювання. Фізичне вивітрювання та його види: температурне, морозне, ріст кристалів. Десквамація. Продукти фізичного вивітрювання. Хімічне вивітрювання та його чинники. Основні процеси хімічного вивітрювання: окислення, карбонатизація, гідратація, дегідратація, гідроліз. Роль живих організмів в процесах вивітрювання. Елювій як один з генетичних типів континентальних відкладів. Кора вивітрювання, її типи і зв’язок з кліматичними умовами. Поняття про зону гіпергенезу. Корисні копалини, пов’язані із корою вивітрювання. (15 питань) Гравітаційні процеси.Умови та чинники виникнення гравітаційних процесів. Класифікація гравітаційних процесів за характером переміщення матеріалу. Обвально-осипні процеси. Зсувні процеси. Фактори та умови зсувоутворення. Типи зсувів: деляпсивний, детрузивний. Процеси масового переміщення уламкового матеріалу: десерпція, соліфлюкція, дефлюкція. Поняття про колювій. (8 питань) Діяльність поверхневих вод.Динамічні форми водного стоку. Діяльність тимчасових водотоків.Площинний змив і утворення делювію. Робота тимчасових руслових потоків. Донна, бічна та регресивна ерозія. Базис ерозії та поздовжній профіль рівноваги ерозійної форми. Тимчасові гірські потоки. Пролювій. Будова конусу виносу. Ерозійна, транспортуюча та акумулятивна діяльність річок. Направленість і циклічність розвитку річкових долин. Алювіальні відклади, їх специфічні ознаки. Фації алювію: руслова, заплавна, старична. Динамічні фази формування алювію: інстративна, констративна, перстративна. Гирлові частини річок. Дельти та естуарії. (15 питань) Діяльність підземних вод. Поняття про підземні води. Види води в гірських породах. Водопроникні властивості гірських порід. Походження підземних вод: інфільтраційні, конденсаційні, седиментогенні, ювенільні води. Класифікація підземних вод за умовами залягання. Мінералізація підземних вод. Джерела, їх типи. Відклади джерел: травертини, гейзерити. Карстові процеси.Закономірності розвитку карсту. Типи карсту за складом порід та формою прояву. Відклади карстових порожнин. Поняття про псевдокарст. Суфозійні процеси. (15 питань) Діяльність вітру.Природні умови територій розвитку еолових процесів.Руйнівна діяльність вітру: дефляція, коразія. Форми транспортування уламкового матеріалу вітром. Акумулятивна діяльність вітру. Еолові відклади: еолові піски та леси, їх особливості. Вітрова ерозія і заходи боротьби знею. (7 питань) Діяльність льодовиків. Умови утворення льодовиків. Поняття про снігову границю, її типи. Стадії утворення льодовика: сніг, фірн, глетчер. Типи льодовиків:покривні, гірські, перехідні. Області живлення і стоку льодовиків. Швидкість руху льодовиків та їх режим. Руйнівна діяльність льодовиків (екзарація) та її форми. Транспортуюча та акумулятивна діяльність льодовиків. Морени,їх типи: рухомі та відкладені (основна, кінцева, абляційна). Воднольодовикові процеси та відклади. (15 питань) Діяльність озер та боліт.Походження озерних улоговин. Диференціація осадового матеріалу і акумуляція осадків. Стрічкові глини. Відмінні риси відкладів прісних та солоних озер. Болота та їх типи. Болотні відклади. Корисні копалини, пов’язані із озерними та болотними відкладами. Діяльність морів та океанів.Хімічний склад морської води. Рух морської води: хвилі, припливи та відпливи, постійні течії. Органічний світ морів та океанів. Абразія та її типи. Транспортуюча та акумулятивна діяльність моря. Походження морських відкладів. Акумуляція морських відкладів в різних зонах Світового океану. Закономірність площового поширення та співвідношення основних типів донних відкладів. Літоральні, субліторальні, батіальні та абісальні серії відкладів. Поняття про трансгресії, регресії та інгресії морів, їх ознаки у будові морських відкладів. (15 питань) Тема 4. СТРУКТУРИ ЗЕМНОЇ КОРИ ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ ЇХ РОЗВИТКУ |
Отёска стен и прирубка косяков — Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.Источник