Ветрянка перевести на украинский

1 ветряная мельница

Русско-украинский политехнический словарь > ветряная мельница

2 ветряная мельница

Русско-украинский политехнический словарь > ветряная мельница

3 оспа

мед. variole віспа. Ветренная -па — (по)вітряна віспа, гвіздки, гвіздочки. Коровья, овечья -па — коров’яча, овеча віспа. Изрытый -пою — рябий, віспуватий, (по)дзюбаний, дзюбатий, таранкуватий. Сделаться рябым от -пы — старанкуватіти. Женщина со следами — пы на лице — дзюба. Прививать -пу — щепити, вщіплювати віспу. Срв. Оспенный, Оспина.

* * *

ві́спа

Русско-украинский словарь > оспа

4 ветряный

вітряний. Ветряная мельница — вітряк. Ветряная оспа — вітряна віспа.

* * *

I

ветрян`ой

вітряни́й

II

ве́тряная о́спа — мед. вітряна́ ві́спа

Русско-украинский словарь > ветряный

5 мельница

Русско-украинский политехнический словарь > мельница

6 мельница

Русско-украинский политехнический словарь > мельница

7 ангиоспазм

мед.

ангіоспа́зм, -у, судиноко́рч, -у и -і

Русско-украинский словарь > ангиоспазм

8 кардиоспазм

Русско-украинский словарь > кардиоспазм

9 матка

1) (мать) матка. [У кого матка рідненька, у того й сорочка біленька (Приказка)]. Правда -ка — щира правда. Сказать всю правду -ку — сказати щиру правду, сказати все по щирості;

2) (женщина) жінка, (баба) баба, (тётка) тітка;

3) (у животных) матка (в

ед.

и

соб.

значении), (самка) самиця. [Ласкаве телятко дві матки ссе (Номис). Овець у його дуже багато: самої матки сот сім (Сл. Ум.)];

4) (у пчёл) матка, матиця. [За ним повалило козацтво, як за маткою бджоли (Куліш)]. Лишиться -ки — зматчіти, зматчитися. Лишившийся -ки (улей, рой) — зматчілий, безматній (вулик, рій, р. рою);

5)

анат.

uterus — матиця, матка, ураз (-зу), (

пров.

) дитинник, (у свиньи ещё) пацятник (-ка) (Верхр., Жел.). Бешенство -ки — німфоманія, сказ матиці. Выпадение -ки — випад матиці (матки, уразу);

6) (у растений) маточка, плідник (-ка);

7) (картофелин, луковиц) матка;

8) (

минер.

: маточная порода) маточна порода. -ка венисы — лосняковий лупак (-ка);

9) (в колодце) дітинець (-нця);

10) (уксусный отсед) гніздо (оцту) (Сл. Ум.);

11) (предводитель в игре) матка;

12) (оспа) віспа;

13) см. Компас;

14) см. Матня;

15) см. Матица 1.

* * *

5) ма́тка

Русско-украинский словарь > матка

10 махать

махивать, махнуть

1) чем — махати (-хаю, -хаєш, -хає и машеш, маше), махнути, маяти, майнути, вихати, вихнути, (колыхать) колихати, колихнути, війнути, (колебать) коливати, коливнути, хитати, хитнути чим. [Ішов до клуні, тихо махаючи батогом (Н.-Лев.). Ходить ляшок по базару, шабелькою має (Пісня). Вийшов Хо на галяву, сперся на костур, майнув довгою бородою (Коцюб.). Не вихай-бо дуже віником, бо курява встає (Метл.). Сидить дід над водою, коливає бородою (Загадка)]. Сильно -хать, -нуть — вимахувати, махонути. -хать, -нуть головою — хитати, хитнути, кивати, кивнути, (мотать) мотати, мотнути, мотляти головою. [Киваючи рясною головою, зелений ліс до сонця засміявсь (Грінч.)]. -хать крыльями — махати, маяти, (тяжело) глибати крилами. [Летить орел через море, крилечками маше (Метл.). Соловейко летить, крильцями має (Грінч. III)]. Ветряная мельница -шет крыльями — вітряк вимахує (помахує, має) крилами. -хать, -нуть платком — махати, махнути, майнути, війнути хусткою. -хать хвостом — махати хвостом, (быстро: о собаке, свинье) молоти (мелю, -леш), мелькати хвостом. [Кабан закопався в землю да й хвостиком меле (Рудч.). Собака мелькає хвостом (Н.-Лев.)]. -хать (размахивать) рукою, руками — махати, (мотать) мотати рукою, руками. [Рукою (на молитві) махаєш, а думкою скрізь літаєш (Номис). На деяких машинах доводиться тільки до одуру мотати рукою (Азб. Ком.)]. -хать руками на кого — махати руками на кого. -нуть рукою на кого, на что (

перен.

) — махнути рукою на кого, на що; (забросить дело) занедбати що. -нуть на всё рукою — занедбати все, пуститися берега;

2) кому, кого — махати, махнути (рукою) кому или на кого; (кивать) кивати, (с)кивнути на кого и кому; (звать) кликати, кликнути и покликати кого. [Писар махнув десятникам (М. Вовч.). Грицько махав на його рукою: сюди, мов, сюди мерщій! (Мирний). Кивнув на джуру, і джура сів коло його (Куліш)];

3) -хать (делать во всю, катать) — катати, шкварити, шпарити, смалити, чесати, чухрати. [Ото-ж пише! Так і шкварить — аркуш за аркушем (Київ)];

4) -нуть куда — махнути, махонути, майнути, (

пров.

) махорнути, гайнути, дмух(о)нути, драп(о)нути, повіятися, почухрати, югнути, джукнути, чкурнути, шарконути, черкнути куди, до кого, до чого. [Махнув на сіновальню (Крим.). Завтра в десятій годині сядемо на трамвай та й махонемо (Н.-Лев.). Стара майнула кудись до дочки (М. Левиц.). Ой, гайну я до дівчат та й на вечерниці (Пісня). Дмухнім до неї! (Котл.). Драпнув за границю (Рудан.). Як це почув, зараз повіявсь до шинку (Звин.). Куди очі почухрав (Котл.). Югнем косити! (Сл. Гр.). Джукну аж на балку (Яворн.). А чи не шарконути оце мені до нього? (Яворн.). За море черкнув (Біл.-Нос.)]. -ться —

1) маятися, майнутися, (колыхаться) колихатися, колихнутися, (колебаться) коливатися, коливнутися, хитатися, хитнутися;

* * *

1) маха́ти, махну́ти и махону́ти; виха́ти, вихну́ти и усилит. вихону́ти

2) ) махну́ти, махону́ти, майну́ти, гайну́ти, чкурну́ти

Русско-украинский словарь > махать

11 меленка

1) см. Мельничка;

2) (для отпугивания птиц) млинець (-нця);

3) см. Пустомеля.

* * *

уменьш.-ласк.

млино́к, -нка́; вітрячок, -чка́

Русско-украинский словарь > меленка

12 мельница

1) млин (-на). [«Де горить?» — «На степку коло млинів» — «Чиїх млинів?» — «Не знаю: чиїсь вітряки» (Звин.)]. -ца верхняя, нижняя — горовий, низовий млин. -ца ветряная — вітряк (-ка), (

ум.

вітрячок (-чка)), вітряний млин; (голландск. системы) кругляк, (немецк. сист.) ступник (-ка). [Край ниви стоять вітряки (Коцюб.)]. -ца водяная — водяний млин, (млин-)водяк (-ка), гребляний (гребльовий) млин, (небольшая) млинок (-нка), (

диал.

) млиниця; (с наливным колесом) корчак (-ка), корочний млин; (с подливным колесом) підспідник, підсубійник, підсубійок (-бійка), підсубійний млин; (действ. только в половодье) вешняк (-ка); (у берега реки: на Днестре) байдак (-ка). [Люди коло ставу млини будували (Рудан.). На цьому ставку колись був млин-водяк (Переясл.). Два млини гребльових, а два вітряних (Март.). Пускаєте воду на колеса млинів-вешняків (Куліш)]. -ца конная (или воловья) топчак (-ка), топчій (-чія), (конная) ступак, ступчак. [Топчемося, наче воли на крузі в топчаку (Кониськ.)]. -ца кофейная — млинок (до кави). [Купив млинок до кави (Марков.)]. -ца крупичатая (крупичатка) — питель (-тля), питльовий млин. [Мельник привик до тукотання питля (Франко)]. -ца крупяная (крупорушка) — см. Круподёрня. -ца мукомольная, хлебная — млин. -ца паровая — паровий млин. -ца пильная — см. Лесопильня. -ца пловучая — (на)плавний млин, плавак, пливак, гончак, (на лодках) лодяк (-ка). -ца ручная — ручний млин, жорно и (чаще,

мн.

) жорна (-рен). [Мав жорна, що руками хліб мелють (Чуб. II)]. -ца сукновальная — валюша, (реже) фолюша; срв. Сукновальня. Поехать, пойти на -цу — поїхати, піти до млина. Место, бывшее под -цей — млинисько, млинище;

2) см. Пустомеля.

* * *

млин, -а; вітря́к, -а

Русско-украинский словарь > мельница

13 мельничка

млинок (-нка); (ветряная) вітрячок; (водяная) водячок (-чка).

* * *

уменьш.-ласк.

млино́к, -нка́; вітрячо́к, -чка́

Русско-украинский словарь > мельничка

14 наливаться

налиться

1) наливатися, налитися и (

зап.

) наллятися, (

о мног.

) поналиватися; бути наливаним, налитим и (

зап.

) наллятим, поналиваним; (из крана

и т. п.

) наточуватися, наточитися, (

о мног.

) понаточуватися; бути наточуваним, наточеним, понаточуваним

и т. п.

[Лице пана наливається кров’ю, з уст прискає піна (Франко)]. Чай -ется в стакан — чай наливають у склянку. Вода -лась в лодку — води набралося (налилося, наллялося, набігло) в човен. Судно -ется водою — судно набирає води. Глаза -ются, -лись кровью — очі набігають, набігли (зайшли) кров’ю, очі червоніють, почервоніли, (

пров.

) очі ллються (

зап.

лляються). [Розгнівався, зачав червоніти, аж очі йому ллялись (Звин.)];

2) (о хлебах, плодах и

перен.

) наливатися, налитися (наллятися), набиратися, набратися, сповнятися и сповнюватися, сповнитися, виповнятися и виповнюватися, виповнитися, наповнюватися, наповнитися, наброщуватися, наброститися, (

о мног.

) поналиватися, понабиратися, пови[пона]повнюватися, понаброщуватися. [На ниві неозорій хліб дорогий, налившися, зросте (Грінч.). Вже жита наливаються (Сл. Гр.). Яблука наливаються (Сл. Ум.). Недобра радість наллялась їй у серці (Коцюб.). Колоски вже набираються (Звин.). Уже жито сповнилось (Звягельщ.). По кущах виповнюються розпуковочки (М. Вовч.). Гречка достоюється: вже наповнилася мов ґрона (Звин.). У ячмені колос набростився (Мил.)]. Почки на деревьях -ются — бростки на деревах наливаються (набираються

и т. п.

), дерева наброщуються. Оспа -ется — віспа набирає;

3) (напиваться) наливатися, заливатися, налитися горілкою (вином), напиватися, напитися як ніч (як хлюща), надудлюватися, надудлитися.

* * *

1) налива́тися, нали́тися, -ллюся, -ллєшся налля́тися, -ллюся, -ллєшся мног. поналива́тися

глаза́ наливаться лились слеза́ми — о́чі налили́ся (набрякли) слізьми́ (сльозами)

наливатьсяться — кро́вью налива́тися, нали́тися кро́в’ю

2)

страд. несов.

налива́тися; улива́тися; нато́чуватися, -чується; си́патися, -плеться, наси́патися

Русско-украинский словарь > наливаться

15 погода

1) погода, (хорошая) година,

ум.

погодонька, годинонька. [Година була ясна та тиха, як божий день (Звин.)]. Хорошая -да — година, погода, добра, хороша година, погода, годиняний час, (

гал.

) верем’я. [Якби була година, то треба-б сіно гребти, а то дощі та дощі (Грінч.). Чи в погоду чи в сльоту, веселий іду на роботу (Чуб.). По слоті верем’я (Франко)]. В хорошую, в тёплую -ду — (за) доброї, (за) теплої години, за години. [Доброї години не приїздила, а тепер куди-ж його їхати (Васильк. п.). Улітку, за теплої години, вийде на вулицю (Кониськ.)]. Благоприятная -да — погідна (погожа) година, (полетье) поліття. [Не на всяке літо добре поліття]. Дурная, ненастная -да — негода (

ум.

негодка, негодонька), негідь (-годи), негодиця, негоди (

мн.

), непогідь (-годи), негодяний час. [Пішли негоди, ударили холоди, — негодяна осінь (Васильк. п.)]. Дождливая -да — дощова погода, (осенью) сльота и сльоти (

мн.

), плюта. Мокрая -да — мочлива погода, моква, мокротеча. Пасмурная -да — хмарна погода, помрака, потемрява. Сухая ветряная -да — суховітриця. Переменчивость -ды — мінливість погоди. Какая теперь -да? — як тепер надворі? -да установилась — на годині стало. Стоит хорошая -да — на годині стоїть. Была хорошая -да — стояла година, стояло на годині. -да обещала быть хорошей — клалося (збиралося) на годину, заповідалася година. Наступать, наступить хорошей -де (проясняться) —

безл.

випогоджуватися, випогодитися, вигодинюватися, вигодинитися, розпогоджуватися, розпогодитися, розгодинюватися, розгодинитися, вияснятися, вияснитися, на годину кластися (збиратися). Прояснение -ды — розпогода. Наступить дурной -де (заненаститься) — занегодитися, занепогодитися. Наступает дождливая -да — на дощ іде (кладеться, збирається, заноситься). Наступила дождливая -да (задождило) — задощилося, засльотилося; сльоти взялися. Ждать у моря -ды — дожидати марно;

2) негода, буря. Срв. Непогода. Поднялась сильная -да — знялася (схопилася; зчинилася, зірвалася) буря.

* * *

пого́да

плоха́я погода — пога́на пого́да; него́да

хорошая погода — до́бра (га́рна) пого́да; годи́на, пого́да

Русско-украинский словарь > погода

16 сонливо

сонли́во; со́нно; оспа́ло

Русско-украинский словарь > сонливо

17 сонливость

сонли́вість, -вості; со́нність, -ності; оспа́лість, -лості; сонно́та, фольк. сонли́виці, -виць, сонни́ці, -ниць

Русско-украинский словарь > сонливость

18 сонливый

сонли́вий; со́нний; диал. оспа́лий

Русско-украинский словарь > сонливый

19 сонно

Русско-украинский словарь > сонно

20 сонный

1) со́нний; мля́вий; диал. оспа́лий

как сонныйая му́ха — як со́нний

сонныйая арте́рия — анат. со́нна арте́рія

сонныйая боле́знь — мед. со́нна хворо́ба

сонныйое ца́рство — шутл. со́нне ца́рство

сонныйые ка́пли — фарм. снотво́рні кра́плі (ка́плі)

сонныйый вид — за́спаний ви́гляд

Русско-украинский словарь > сонный

1 ветряный

вітряний. Ветряная мельница — вітряк. Ветряная оспа — вітряна віспа.

* * *

I

ветрян`ой

вітряни́й

II

ве́тряная о́спа — мед. вітряна́ ві́спа

Русско-украинский словарь > ветряный

2 ветряная мельница

Русско-украинский политехнический словарь > ветряная мельница

3 ветряная мельница

Русско-украинский политехнический словарь > ветряная мельница

4 оспа

мед. variole віспа. Ветренная -па — (по)вітряна віспа, гвіздки, гвіздочки. Коровья, овечья -па — коров’яча, овеча віспа. Изрытый -пою — рябий, віспуватий, (по)дзюбаний, дзюбатий, таранкуватий. Сделаться рябым от -пы — старанкуватіти. Женщина со следами — пы на лице — дзюба. Прививать -пу — щепити, вщіплювати віспу. Срв. Оспенный, Оспина.

* * *

ві́спа

Русско-украинский словарь > оспа

5 мельница

Русско-украинский политехнический словарь > мельница

6 мельница

Русско-украинский политехнический словарь > мельница

7 ангиоспазм

мед.

ангіоспа́зм, -у, судиноко́рч, -у и -і

Русско-украинский словарь > ангиоспазм

8 кардиоспазм

Русско-украинский словарь > кардиоспазм

9 матка

1) (мать) матка. [У кого матка рідненька, у того й сорочка біленька (Приказка)]. Правда -ка — щира правда. Сказать всю правду -ку — сказати щиру правду, сказати все по щирості;

2) (женщина) жінка, (баба) баба, (тётка) тітка;

3) (у животных) матка (в

ед.

и

соб.

значении), (самка) самиця. [Ласкаве телятко дві матки ссе (Номис). Овець у його дуже багато: самої матки сот сім (Сл. Ум.)];

4) (у пчёл) матка, матиця. [За ним повалило козацтво, як за маткою бджоли (Куліш)]. Лишиться -ки — зматчіти, зматчитися. Лишившийся -ки (улей, рой) — зматчілий, безматній (вулик, рій, р. рою);

5)

анат.

uterus — матиця, матка, ураз (-зу), (

пров.

) дитинник, (у свиньи ещё) пацятник (-ка) (Верхр., Жел.). Бешенство -ки — німфоманія, сказ матиці. Выпадение -ки — випад матиці (матки, уразу);

6) (у растений) маточка, плідник (-ка);

7) (картофелин, луковиц) матка;

8) (

минер.

: маточная порода) маточна порода. -ка венисы — лосняковий лупак (-ка);

9) (в колодце) дітинець (-нця);

10) (уксусный отсед) гніздо (оцту) (Сл. Ум.);

11) (предводитель в игре) матка;

12) (оспа) віспа;

13) см. Компас;

14) см. Матня;

15) см. Матица 1.

* * *

5) ма́тка

Русско-украинский словарь > матка

10 махать

махивать, махнуть

1) чем — махати (-хаю, -хаєш, -хає и машеш, маше), махнути, маяти, майнути, вихати, вихнути, (колыхать) колихати, колихнути, війнути, (колебать) коливати, коливнути, хитати, хитнути чим. [Ішов до клуні, тихо махаючи батогом (Н.-Лев.). Ходить ляшок по базару, шабелькою має (Пісня). Вийшов Хо на галяву, сперся на костур, майнув довгою бородою (Коцюб.). Не вихай-бо дуже віником, бо курява встає (Метл.). Сидить дід над водою, коливає бородою (Загадка)]. Сильно -хать, -нуть — вимахувати, махонути. -хать, -нуть головою — хитати, хитнути, кивати, кивнути, (мотать) мотати, мотнути, мотляти головою. [Киваючи рясною головою, зелений ліс до сонця засміявсь (Грінч.)]. -хать крыльями — махати, маяти, (тяжело) глибати крилами. [Летить орел через море, крилечками маше (Метл.). Соловейко летить, крильцями має (Грінч. III)]. Ветряная мельница -шет крыльями — вітряк вимахує (помахує, має) крилами. -хать, -нуть платком — махати, махнути, майнути, війнути хусткою. -хать хвостом — махати хвостом, (быстро: о собаке, свинье) молоти (мелю, -леш), мелькати хвостом. [Кабан закопався в землю да й хвостиком меле (Рудч.). Собака мелькає хвостом (Н.-Лев.)]. -хать (размахивать) рукою, руками — махати, (мотать) мотати рукою, руками. [Рукою (на молитві) махаєш, а думкою скрізь літаєш (Номис). На деяких машинах доводиться тільки до одуру мотати рукою (Азб. Ком.)]. -хать руками на кого — махати руками на кого. -нуть рукою на кого, на что (

перен.

) — махнути рукою на кого, на що; (забросить дело) занедбати що. -нуть на всё рукою — занедбати все, пуститися берега;

2) кому, кого — махати, махнути (рукою) кому или на кого; (кивать) кивати, (с)кивнути на кого и кому; (звать) кликати, кликнути и покликати кого. [Писар махнув десятникам (М. Вовч.). Грицько махав на його рукою: сюди, мов, сюди мерщій! (Мирний). Кивнув на джуру, і джура сів коло його (Куліш)];

3) -хать (делать во всю, катать) — катати, шкварити, шпарити, смалити, чесати, чухрати. [Ото-ж пише! Так і шкварить — аркуш за аркушем (Київ)];

4) -нуть куда — махнути, махонути, майнути, (

пров.

) махорнути, гайнути, дмух(о)нути, драп(о)нути, повіятися, почухрати, югнути, джукнути, чкурнути, шарконути, черкнути куди, до кого, до чого. [Махнув на сіновальню (Крим.). Завтра в десятій годині сядемо на трамвай та й махонемо (Н.-Лев.). Стара майнула кудись до дочки (М. Левиц.). Ой, гайну я до дівчат та й на вечерниці (Пісня). Дмухнім до неї! (Котл.). Драпнув за границю (Рудан.). Як це почув, зараз повіявсь до шинку (Звин.). Куди очі почухрав (Котл.). Югнем косити! (Сл. Гр.). Джукну аж на балку (Яворн.). А чи не шарконути оце мені до нього? (Яворн.). За море черкнув (Біл.-Нос.)]. -ться —

1) маятися, майнутися, (колыхаться) колихатися, колихнутися, (колебаться) коливатися, коливнутися, хитатися, хитнутися;

* * *

1) маха́ти, махну́ти и махону́ти; виха́ти, вихну́ти и усилит. вихону́ти

2) ) махну́ти, махону́ти, майну́ти, гайну́ти, чкурну́ти

Русско-украинский словарь > махать

11 меленка

1) см. Мельничка;

2) (для отпугивания птиц) млинець (-нця);

3) см. Пустомеля.

* * *

уменьш.-ласк.

млино́к, -нка́; вітрячок, -чка́

Русско-украинский словарь > меленка

12 мельница

1) млин (-на). [«Де горить?» — «На степку коло млинів» — «Чиїх млинів?» — «Не знаю: чиїсь вітряки» (Звин.)]. -ца верхняя, нижняя — горовий, низовий млин. -ца ветряная — вітряк (-ка), (

ум.

вітрячок (-чка)), вітряний млин; (голландск. системы) кругляк, (немецк. сист.) ступник (-ка). [Край ниви стоять вітряки (Коцюб.)]. -ца водяная — водяний млин, (млин-)водяк (-ка), гребляний (гребльовий) млин, (небольшая) млинок (-нка), (

диал.

) млиниця; (с наливным колесом) корчак (-ка), корочний млин; (с подливным колесом) підспідник, підсубійник, підсубійок (-бійка), підсубійний млин; (действ. только в половодье) вешняк (-ка); (у берега реки: на Днестре) байдак (-ка). [Люди коло ставу млини будували (Рудан.). На цьому ставку колись був млин-водяк (Переясл.). Два млини гребльових, а два вітряних (Март.). Пускаєте воду на колеса млинів-вешняків (Куліш)]. -ца конная (или воловья) топчак (-ка), топчій (-чія), (конная) ступак, ступчак. [Топчемося, наче воли на крузі в топчаку (Кониськ.)]. -ца кофейная — млинок (до кави). [Купив млинок до кави (Марков.)]. -ца крупичатая (крупичатка) — питель (-тля), питльовий млин. [Мельник привик до тукотання питля (Франко)]. -ца крупяная (крупорушка) — см. Круподёрня. -ца мукомольная, хлебная — млин. -ца паровая — паровий млин. -ца пильная — см. Лесопильня. -ца пловучая — (на)плавний млин, плавак, пливак, гончак, (на лодках) лодяк (-ка). -ца ручная — ручний млин, жорно и (чаще,

мн.

) жорна (-рен). [Мав жорна, що руками хліб мелють (Чуб. II)]. -ца сукновальная — валюша, (реже) фолюша; срв. Сукновальня. Поехать, пойти на -цу — поїхати, піти до млина. Место, бывшее под -цей — млинисько, млинище;

2) см. Пустомеля.

* * *

млин, -а; вітря́к, -а

Русско-украинский словарь > мельница

13 мельничка

млинок (-нка); (ветряная) вітрячок; (водяная) водячок (-чка).

* * *

уменьш.-ласк.

млино́к, -нка́; вітрячо́к, -чка́

Русско-украинский словарь > мельничка

14 наливаться

налиться

1) наливатися, налитися и (

зап.

) наллятися, (

о мног.

) поналиватися; бути наливаним, налитим и (

зап.

) наллятим, поналиваним; (из крана

и т. п.

) наточуватися, наточитися, (

о мног.

) понаточуватися; бути наточуваним, наточеним, понаточуваним

и т. п.

[Лице пана наливається кров’ю, з уст прискає піна (Франко)]. Чай -ется в стакан — чай наливають у склянку. Вода -лась в лодку — води набралося (налилося, наллялося, набігло) в човен. Судно -ется водою — судно набирає води. Глаза -ются, -лись кровью — очі набігають, набігли (зайшли) кров’ю, очі червоніють, почервоніли, (

пров.

) очі ллються (

зап.

лляються). [Розгнівався, зачав червоніти, аж очі йому ллялись (Звин.)];

2) (о хлебах, плодах и

перен.

) наливатися, налитися (наллятися), набиратися, набратися, сповнятися и сповнюватися, сповнитися, виповнятися и виповнюватися, виповнитися, наповнюватися, наповнитися, наброщуватися, наброститися, (

о мног.

) поналиватися, понабиратися, пови[пона]повнюватися, понаброщуватися. [На ниві неозорій хліб дорогий, налившися, зросте (Грінч.). Вже жита наливаються (Сл. Гр.). Яблука наливаються (Сл. Ум.). Недобра радість наллялась їй у серці (Коцюб.). Колоски вже набираються (Звин.). Уже жито сповнилось (Звягельщ.). По кущах виповнюються розпуковочки (М. Вовч.). Гречка достоюється: вже наповнилася мов ґрона (Звин.). У ячмені колос набростився (Мил.)]. Почки на деревьях -ются — бростки на деревах наливаються (набираються

и т. п.

), дерева наброщуються. Оспа -ется — віспа набирає;

3) (напиваться) наливатися, заливатися, налитися горілкою (вином), напиватися, напитися як ніч (як хлюща), надудлюватися, надудлитися.

* * *

1) налива́тися, нали́тися, -ллюся, -ллєшся налля́тися, -ллюся, -ллєшся мног. поналива́тися

глаза́ наливаться лились слеза́ми — о́чі налили́ся (набрякли) слізьми́ (сльозами)

наливатьсяться — кро́вью налива́тися, нали́тися кро́в’ю

2)

страд. несов.

налива́тися; улива́тися; нато́чуватися, -чується; си́патися, -плеться, наси́патися

Русско-украинский словарь > наливаться

15 погода

1) погода, (хорошая) година,

ум.

погодонька, годинонька. [Година була ясна та тиха, як божий день (Звин.)]. Хорошая -да — година, погода, добра, хороша година, погода, годиняний час, (

гал.

) верем’я. [Якби була година, то треба-б сіно гребти, а то дощі та дощі (Грінч.). Чи в погоду чи в сльоту, веселий іду на роботу (Чуб.). По слоті верем’я (Франко)]. В хорошую, в тёплую -ду — (за) доброї, (за) теплої години, за години. [Доброї години не приїздила, а тепер куди-ж його їхати (Васильк. п.). Улітку, за теплої години, вийде на вулицю (Кониськ.)]. Благоприятная -да — погідна (погожа) година, (полетье) поліття. [Не на всяке літо добре поліття]. Дурная, ненастная -да — негода (

ум.

негодка, негодонька), негідь (-годи), негодиця, негоди (

мн.

), непогідь (-годи), негодяний час. [Пішли негоди, ударили холоди, — негодяна осінь (Васильк. п.)]. Дождливая -да — дощова погода, (осенью) сльота и сльоти (

мн.

), плюта. Мокрая -да — мочлива погода, моква, мокротеча. Пасмурная -да — хмарна погода, помрака, потемрява. Сухая ветряная -да — суховітриця. Переменчивость -ды — мінливість погоди. Какая теперь -да? — як тепер надворі? -да установилась — на годині стало. Стоит хорошая -да — на годині стоїть. Была хорошая -да — стояла година, стояло на годині. -да обещала быть хорошей — клалося (збиралося) на годину, заповідалася година. Наступать, наступить хорошей -де (проясняться) —

безл.

випогоджуватися, випогодитися, вигодинюватися, вигодинитися, розпогоджуватися, розпогодитися, розгодинюватися, розгодинитися, вияснятися, вияснитися, на годину кластися (збиратися). Прояснение -ды — розпогода. Наступить дурной -де (заненаститься) — занегодитися, занепогодитися. Наступает дождливая -да — на дощ іде (кладеться, збирається, заноситься). Наступила дождливая -да (задождило) — задощилося, засльотилося; сльоти взялися. Ждать у моря -ды — дожидати марно;

2) негода, буря. Срв. Непогода. Поднялась сильная -да — знялася (схопилася; зчинилася, зірвалася) буря.

* * *

пого́да

плоха́я погода — пога́на пого́да; него́да

хорошая погода — до́бра (га́рна) пого́да; годи́на, пого́да

Русско-украинский словарь > погода

16 сонливо

сонли́во; со́нно; оспа́ло

Русско-украинский словарь > сонливо

17 сонливость

сонли́вість, -вості; со́нність, -ності; оспа́лість, -лості; сонно́та, фольк. сонли́виці, -виць, сонни́ці, -ниць

Русско-украинский словарь > сонливость

18 сонливый

сонли́вий; со́нний; диал. оспа́лий

Русско-украинский словарь > сонливый

19 сонно

Русско-украинский словарь > сонно

20 сонный

1) со́нний; мля́вий; диал. оспа́лий

как сонныйая му́ха — як со́нний

сонныйая арте́рия — анат. со́нна арте́рія

сонныйая боле́знь — мед. со́нна хворо́ба

сонныйое ца́рство — шутл. со́нне ца́рство

сонныйые ка́пли — фарм. снотво́рні кра́плі (ка́плі)

сонныйый вид — за́спаний ви́гляд

Русско-украинский словарь > сонный