Скарлатина у дітей ускладнення

Содержание статьи

Скарлатина у дітей – симптоми та ефективні методи лікування

Скарлатина у дітей ускладнення

як лікувати скарлатину

— Характеристика збудника скарлатини

— Патогенез скарлатини у дітей

— Симптоми скарлатини у дітей

— Ускладнення скарлатини у дітей

— Діагностика скарлатини

— Лікування скарлатини у дітей

— Прогноз при скарлатині

— Профілактика скарлатини

Скарлатина в дитини — це гостра інфекція, що уражає переважно ротоглотку та характеризується сильною інтоксикацією і специфічним висипом. Збудником цього захворювання є стрептокок групи А, який може поширюватись між дітьми контактним та повітряно-крапельним шляхом. Перебіг скарлатини супроводжується скарлатинозною ангіною, загальною інтоксикацією, регіонарним лімфаденітом, лихоманкою, дрібноточковим висипом, який згодом переходить у лущення шкіри. Діагностика скарлатини у дітей проводиться при наявності типових клінічних симптомів.

Характеристика збудника скарлатини

Скарлатину в дітей викликає попадання в організм бета-гемолітичного стрептококу групи А, який належить до факультативно-аеробних, грампозитивних, овоїдної форми бактерій групи Streptococcus. Основним джерелом поширення скарлатини, так само, як і всіх інших стрептококових інфекцій, є люди, які можуть бути також носіями збудників. Найбільшу небезпеку становлять при цьому діти та дорослі, що хворіють скарлатиною. Максимальна небезпека передачі інфекції спостерігається в перші дні захворювання, а повністю ймовірність зараження скарлатиною зникає приблизно через три тижні від початку розгортання клінічних симптомів.

Приблизно 15-20% від загальної кількості дітей та дорослих належать до безсимптомних носіїв скарлатини, хоча в окремих випадках діти можуть бути переносниками інфекції протягом кількох місяців або й років.

Стрептокок поширюється між дітьми аерозольним способом(дитина виділяє збудників захворювання під час чхання, кашлю, розмови), що включає повітряно-крапельний та контактний шлях зараження. Після попадання збудника скарлатини на продукти харчування може відбутись аліментарна передача інфекції.

Зараження скарлатиною дітей найбільш ймовірне при близькому спілкуванні дітей та дорослих. Природна сприйнятливість дітей до скарлатині є дуже високою. Захворювання зазвичай розвивається в дітей, що заражаються бета-гемолітичним стрептококом, якщо в них відсутній антитоксичний імунітет. Такий імунітет формується після перебігу скарлатини. Він має типоспецифічні характеристики і не захищає організм дитини ві зараження іншими різновидами стрептококів.

Спостерігається певна сезонна залежність — випадки захворювання дітей скарлатиною частішають в осінній та зимовий період. Відмічається і зв’язок з такими стрептококовими респіраторними інфекціями, як пневмонія та ангіна.

Патогенез скарлатини у дітей

Входом в організм для бактерій скарлатини є слизова оболонка носоглотки, а також в рідкісних випадках можлива передача інфекції через статеві органи. Бактерії можуть проникнути в організм і через пошкоджені ділянки шкіри у дітей.

Скарлатина у дітей ускладнення

В місці проникнення бактерій скарлатини утворюється місцевий осередок інфекції, що має характерні некротичні ознаки. Мікроорганізми, що розмножуються в такому осередку, виділяють у кров дитини токсичні речовини, які є причиною інфекційної інтоксикації організму. Наявність токсинів у крові дитини сприяє розширенню дрібних судин різних органів та шкіри, на якій з’являється специфічна висипка. Під час цього в дитини формується специфічний антитоксичний імунітет, який зменшує поступово симптоми інтоксикації та прояви висипки на шкірі. Збудники можуть іноді потрапляти і безпосередньо в кров, що викликає ураження бактеріями всіх органів дитини, включаючи мозкові оболонки, лімфовузли, тканини скроневої кістки, та слуховий апарат. В такому випадку у дітей виникає гнійно-некротичне запалення.

Симптоми скарлатини у дітей

Інкубаційний період скарлатини у дітей триває від однієї доби до десяти днів. Захворювання має гострий початок, при якому спостерігається різке збільшення температури, проявляються ознаками підвищення інтоксикації (слабкість, головний біль, тахікардія, ломота в м’язах). Сильна лихоманка у перші дні часто супроводжується в дитини ейфорією, високою рухливістю, або протилежними проявами: млявістю, апатією, сонливістю. При значній інтоксикації іноді виникає блювота. В останні роки лікарі часто відмічають у дітей перебіг скарлатини при помірній гіпертермії, тобто, температура підвищується не критично.

Під час ковтання у дітей спостерігається болючість в горлі. При огляді зіва відзначається виражена гіперемія мигдаликів, яка є більш інтенсивною, ніж при перебігу ангіни у дітей. Також спостерігається гіперемія задньої стінки глотки, дужок язика та м’якого піднебіння. Однак гіперемія слизової оболонки є чітко обмеженою переходом м’якого піднебіння в тверде. Іноді в дитини може розвинутись фолікулярного-лакунарної ангіна з сильною гіперемією слизової оболонки мигдаликів, які покриваються дрібними або великими ділянками нальоту, що має некротичний, фібринозний або слизисто-гнійний характер. Під час цього розвивається запалення передньошийних лімфовузлів, які дещо збільшуються у розмірах, стають болючими і щільними на дотик. Язик спочатку покривається сірувато-білим нальотом, а потім (приблизно на 5 добу) стає насичено-малиновим. При важкому перебігу скарлатини у дітей такого ж кольору набувають і губи. Зазвичай в цей період починається спадання симптомів захворювання, хоча некротичні нальоти зменшуються досить повільно.

Читайте также:  Проявление скарлатины на коже

Специфічна дрібноточкова висипка на шкірі у дітей з’являється у перший або другий день захворювання. На фоні загальної гіперемії шкіра обличчя та верхньої половини тулуба дітей (з переходом на згини та поверхні рук, внутрішні поверхні стегон та боки) покривається темними цятками, яких є більше на шкірних складках та на згинах ліктів, у паху. Вони зливаються у темно-червоні смуги (симптом Паста).

В окремих випадках спостерігається об’єднання точкового висипу в велику еритему. При локалізації такої висипки на обличчі вона зазвичай з’являється на лобі, щоках або скронях. На ділянці носо-губного трикутника висипка відсутня, однак тут відмічається збліднення шкіри (симптом Філатова). При натисканні пальцями на висипку вона тимчасово зникає.

Через крихкість судин на ділянках шкіри, що піддаються стисканню або тертю, можуть утворюватись дрібні крововиливи. В деяких випадках крім типової висипки можуть з’являтись дрібні везикули, папули і макули. Також іноді буває пізня висипка, що утворюється на 3-4 день перебігу скарлатини у дітей, або ж вона взагалі відсутня.

Зазвичай на 3-5 добу після початку перебігу скарлатини у дітей починається покращення загального стану. При цьому симптоми поступово зникають, висип поступово блідне і повністю зникає під кінець першого або на початку другого тижня. Після висипки залишаються дрібні лущення шкіри. Інтенсивність висипки та швидкість зникнення залежать в основному від важкості перебігу скарлатини, а інтенсивність лущення, відповідно, залежить від інтенсивності і тривалості висипки.

Екстрабукальна форма скарлатини в дітей буває у випадках, якщо збудник потрапляє через пошкоджену шкіру (через садна, поранення, операційні розрізи). В місцях пошкодженої шкіри утворюється гнійно-некротичне вогнище, а висипка розповсюджується по тілі дитини з місця входу інфекції. При цьому поразок зіву зазивай не буває.

Ускладнення скарлатини у дітей

Найчастіше ускладненнями скарлатини у дітей є такі гнійно-запальні захворювання, як отит та лімфаденіт. Також бувають більш пізні ускладнення, які мають форму артритів, кардитів та нефритів і пов’язані з скарлатиною інфекційно-алергічним механізмом.

Діагностика скарлатини

Висока степінь специфічності симптомів та картини перебігу скарлатини дозволяє у більшості випадків впевнено діагностувати захворювання методом фізикального огляду. До лабораторної діагностики належить загальний аналіз крові дитини, по якому визначаються ознаки бактеріальної інфекції, а саме: зсув лейкоцитарної формули вліво, нейтрофільний лейкоцитоз, підвищення ШОЕ. Ще одним способом, який відноситься до специфічної експрес-діагностики, є РКА. Щодо виділення збудника — його не виконують, вважаючи таку діагностику нераціональною.

У випадку появи ускладнень з боку серцево-судинної системи дитині необхідна консультація кардіолога, а також проведення УЗД серця та ЕКГ. Якщо в дитини виник отит, виникає необхідність у зверненні до отоларинголога та здійснення отоскопії. Також, щоб оцінити стан сечовидільної системи, дітям інколи проводять УЗД нирок.

Лікування скарлатини у дітей

Лікування скарлатини в дитини найчастіше проводиться в домашніх умовах, а стаціонарному лікуванню підлягають лише діти з важкими формами захворювання та ускладненнями. Під час лікування скарлатини дитині призначається постільний режим протягом 7-10 днів, щадна дієта (рідка їжа) на період виразності ангінних симптомів, а також збалансоване вітамінне харчування, яке обов’язково повинно входити до раціону.

Для етіотропного лікування скарлатини у дітей найчастіше використовують пеніцилін, курс введення якого зазвичай становить 10 днів. Серед допоміжних та резервних препаратів слід відзначити також еритроміцин, цефазолін та інші цефалоспорини першого покоління.

При наявності протипоказань у дітей до застосування антибіотиків їм можуть бути призначені синтетичні пеніциліни або лінкозаміди. При комплексній терапії лікарі часто застосовують введення антибіотиків з антитоксичними сироватками.

Щоб зменшити вогнище інфекції застосовують полоскання горла, використовуючи розчин фурациліну в пропорції з водою 1:5000, а також настої лікарських рослин: календули, ромашки, евкаліпту.

У випадку сильної інтоксикації в дитини застосовують інфузійно розчини гемодезу та глюкози. При порушеннях роботи серця можуть бути призначені такі кардіологічні препарати, як камфора, кордіамін та ефедрин.

Прогноз при скарлатині

В наші дні сучасна медицина здатна успішно боротись із стрептококовими інфекціями, до яких, як відомо, належить і скарлатина. Успішне лікування гарантується застосуванню антибіотиків на ранніх стадіях захворювання. Найчастіше скарлатина в дитини має сприятливий прогноз. Випадки важкого перебігу бувають рідко і супроводжуються розвитком токсико-септичної форми, яка може провокувати ускладнення. При своєчасному наданні допомоги захворювання протікає сприятливо, і лише в окремих випадках можуть бути прояви токсичної або септичної скарлатини з важким перебігом. Повторно скарлатиною інфікуються не більше 2-3% дітей.

Читайте также:  Возбудитель инфекции при скарлатине

Профілактика скарлатини

Загальні заходи профілактики скарлатини передбачають чітке визначення хворих дітей і носіїв інфекції. До ефективної профілактики також належить своєчасна ізоляція хворих дітей та прийняття карантинних мір (в школах, дитячих садках, медичних установах). При стаціонарному лікуванні дітей виписують не швидше, ніж на 10 день, після чого лікування продовжується в домашніх умовах ще 12 днів. Отже дитина після скарлатини може повернутися в свій колектив не швидше, ніж на 22 день при умові, що бактеріологічні дослідження на присутність збудника є негативними.

Діти, що ніколи раніше не хворіли скарлатиною, але були в контакті з хворими дітьми, ізолюються від колективу мінімум на 7 днів з моменту останнього контакту.

Скарлатина у дітей ускладнення

Источник

Скарлатина: симптоми, лікування, профілактика

 Скарлатина: симптоми, лікування, профілактика

Скарлатина — це інфекційне захворювання, яке викликає ß-гемолітичний стрептокок групи А. Для хвороби характерні дрібні точечні висипання, підвищення температури і озноб, загальна інтоксикація.

Ознаки скарлатини яскраво виражені на самому початку захворювання, що дозволяє своєчасно розпочати лікування. Однак бувають випадки, коли захворювання протікає практично без симптомів і при відсутності спрямованого лікування призводить до серйозних ускладнень.

Класифікація захворювання

Скарлатина класифікується за клінічною формою і тяжкістю захворювання.

За клінічної форми виділяють:

  • типову скарлатину (захворювання починається з носоглотки);
  • атипову скарлатину (опікова, ранова, післяопераційна, післяпологова).

За тяжкістю перебігу захворювання виділяють:

  • легка форма;
  • середня форма;
  • важка форма (токсична, септична, токсико-септична).

Виявивши симптоми скарлатини, необхідно якомога швидше звернутися до лікарні.

Причини і наслідки

Скарлатина виникає після передачі стрептококової інфекції від інфікованої людини (найбільшу небезпеку становлять випадки невираженого перебігу захворювання), а також від людей з назофарингітом і стрептококовою ангіною. Заразність становить приблизно 40%. Основною причиною скарлатини залишається розмноження бактерій в області зіву і мигдалин на тлі зниження імунітету. Небезпека зараження зростає в осінньо-зимовий період.

Якщо пацієнт не отримує належного лікування, інфекція поширюється по всьому організму, викликаючи порушення функцій деяких органів і систем. Наслідки скарлатини негативно позначаються на роботі серця, нирок, суглобів, головного мозку тощо.

Шляхи зараження

Збудник скарлатини належить до стрептококової групи, яка може вражати суглоби, нирки, мигдалини. Якщо під час проникнення інфекції в організм у людини знижений імунітет, то розвивається це захворювання.

Джерелом зараження є людина, яка хворіє на скарлатину або є носієм стрептококів. Інкубаційний період скарлатини триває в середньому 1,5-2 тижні. Інфікована людина є джерелом поширення інфекції протягом 3 тижнів з моменту появи перших ознак захворювання.

Скарлатиною можна заразитися:

  • повітряно-крапельним шляхом;
  • через іграшки і побутові предмети;
  • за допомогою продуктів харчування.

Патогенез

При типовій скарлатині у дітей і дорослих вхідними воротами інфекції є слизові оболонки носоглотки, зіву і лімфатичного кільця глотки. У деяких випадках можлива атипова форма скарлатини. В цьому випадку інфекція потрапляє в організм через рану або поверхню опіку, в яких відбувається запально-некротичні процеси.

Патогенез включає 3 основні компоненти:

  • септичний (мікроби поширюються в тканини, що оточують мигдалини, а потрапляючи в кров — і інші органи, важкі форми інфекції можуть формувати осередки вторинної патології у всьому організмі);
  • токсичний (визначає руйнування і відділення верхнього шару шкірного покриву, а також порушення роботи серця і мозку; властивою ознакою є «скарлатине серце» — збільшення розмірів серця через вплив токсинів);
  • алергічний (гостру фазу визначає поява висипань, а в ході одужання може статися ураження внутрішніх органів і сполучної тканини).

Стрептокок продукує екзотоксин, який безпосередньо впливає на розвиток ознак скарлатини: інтоксикація, висипання, лихоманка, алергічні реакції. Після одужання у пацієнта формується антитоксичний імунітет, який нейтралізує екзотоксини стрептококів будь-якої групи при наступних проникненнях інфекції в організм.

Етапи патогенезу інфекції:

  • зараження;
  • фаза інтоксикації і поширення бактерій;
  • фаза алергічних реакцій;
  • фаза формування імунітету.

Клінічні прояви захворювання

Симптоми скарлатини схожі з проявами ангіни або тонзиліту. Скарлатина у дітей і дорослих має схожу картину. Характерні висипання з’являються на 3-5 день з моменту захворювання. Це ознака розмноження стрептокока в організмі і його впливу на стінки дрібних судин.

Загальні ознаки скарлатини:

  • підвищення температури тіла до 38 градусів і вище;
  • лихоманка;
  • слабкість;
  • нудота і блювота;
  • збільшення мигдаликів з утворенням нальоту і гнійників;
  • почервоніння горла (так званий «вогняний зів»);
  • язик малинового кольору з набряклими, опуклими сосочками.

Характерна ознака скарлатини — чистий носогубний трикутник на тлі почервонілих щік.

Особливості протікання при вагітності

Скарлатина на ранніх термінах вагітності може стати причиною викидня, а на більш пізніх термінах викликати ускладнення. Після скарлатини може розвитися внутрішньоутробна гіпоксія і/ або запальні захворювання дихальних органів плода. Також, хвороба може стати причиною складних пологів. До прийому антибактеріальних препаратів при вагітності вдаються тільки в крайньому випадку.

Особливості скарлатини у дорослих

Скарлатина у дорослих проявляється практично так само, як і у дітей, проте протікає набагато важче, з критичним підвищенням температури і судомами. Найчастіше симптоматика у дорослих нечітка, що ускладнює постановку діагнозу і не дає змоги вчасно розпочати лікування.

Читайте также:  Симптомы скарлатины у мужчин

Ускладнення

Ускладнення скарлатини можна розділити за типами та термінами виникнення.

За типами ускладнення бувають:

  • токсичні (інфекційно-токсичний шок);
  • інфекційні (ангіна, лімфаденіт, отит, аденоїдит, синусит, ларингіт, бронхіт, пневмонія тощо);
  • алергічні (інфекційно-алергічний міокардит, синовіт, гломерулонефрит, ревматизм).

За термінами виникнення виділяють:

  • ранні (бувають токсичними та інфекційними, виникають в основному через відсутність антибактеріальної терапії, з’являються на перший тиждень з моменту появи симптомів);
  • пізні (інфекційно-алергічні і іноді септичні, з’являються на другий тиждень з моменту появи симптомів).

Скарлатина у дітей раннього віку зустрічається рідко (завдяки імунітету, отриманого від матері), інтоксикація та інші симптоми проявляються в легкій формі, частіше проходить на тлі ГРВІ.

Перша допомога

Коли проявляються симптоми скарлатини, в першу чергу потрібно контролювати стан пацієнта і вчасно звернутися до фахівця. Категорично заборонено займатися самолікуванням, давати хворому антибактеріальні препарати без погодження з лікарем.

Для підбору правильної тактики лікування необхідна точна діагностика скарлатини, виключення схожих за симптомами захворювань.

Діагностика захворювання

Діагностика скарлатини включає бакпосів слизу з носа і зіву, виділень з рани, а також диференціальну діагностику. Лікар зазначає такі ознаки:

  • лихоманка, слабкість, підвищення температури;
  • поява характерних висипань;
  • білий слід на шкірі живота протягом 10-15 сек. після натискання;
  • висип на обличчі і блідість носогубного трикутника;
  • білий наліт на корені язика;
  • яскравий рум’янець на щоках;
  • малиновий язик з характерно збільшеними сосочками;
  • лущення шкіри в місцях висипань;
  • локалізація висипань в місцях згинів.

Лікування скарлатини

Лікування скарлатини на початковій стадії проводиться виключно симптоматично. Якщо хвороба протікає в легкій формі, пацієнт перебуває вдома. Госпіталізація потрібна в серйозних випадках при розвитку ускладнень. Протягом 10 днів пацієнт повинен дотримуватися постільного режиму. При скарлатині призначається курс антибактеріальної терапії для пригнічення росту кількості стрептокока і поширення його в інші органи і системи. Для полегшення стану всім хворим рекомендовано:

  • полоскати ротову порожнину відваром ромашки або розчином фурациліну;
  • приймати антигістамінні препарати для зняття свербіння в місцях висипань;
  • пити вітаміни для зміцнення імунітету і для профілактики ускладнень.

Контроль вилікуваності

Після успішного лікування скарлатини за пацієнтом потрібен нагляд, щоб вчасно діагностувати ускладнення. Так, слід стежити за характеристиками сечі і станом суглобів — основними ускладненнями після скарлатини є гломерулонефрит і ревматизм.

Карантин при цьому захворюванні триває 10 днів, якщо захворювання проходить у легкій формі. Але і після зникнення симптомів і повної вилікованості заборонено відвідувати місця скупчення людей (дитячі садки, офіси, школи) ще протягом 12 днів. Таким чином, контроль над станом пацієнта займає не менше 3 тижнів.

Профілактика скарлатини

Основними методами профілактики скарлатини є ізоляція хворого, а також тижневий карантин в класі шкільного або дошкільного закладу, який відвідує дитина (або в офісі, якщо захворів дорослий). На жаль, від скарлатини не існує вакцини і попередити зараження неможливо.

Дієва профілактика скарлатини включає:

  • дотримання правил особистої гігієни;
  • дезінфекцію особистих речей;
  • регулярне вологе прибирання і провітрювання приміщень;
  • обмеження перебування в місцях масового скупчення людей.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам’ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров’ю.

Даневський Віталій Олександрович

Автор статті:

Лікар-інфекціоніст вищої категорії, сімейний лікар

Махіня Наталія Володимирівна

Експерт у напрямку:

Дитячий лікар-інфекціоніст вищої категорії

До якого лікаря звернутися?

Багато хто задається питанням «який лікар лікує скарлатину», до кого звернутися, якщо виявлені ознаки захворювання. Лікуванням захворювання займаються педіатри, терапевти та інфекціоністи. Ці фахівці займаються діагностикою захворювання, диференціюванням його від ангіни, тонзиліту або алергії, а також контролем вилікуваності.

Ефективне лікування скарлатини в м. Київ проводять в медичному центрі МЕДІКОМ (Оболонь, Печерськ). Досвідчені фахівці підбирають для кожного випадку максимально щадну і ефективну тактику лікування. Зателефонуйте нам і ви зможете дізнатися вартість консультації фахівців, записатися на прийом і отримати відповіді на ваші запитання. Пам’ятайте, що своєчасний початок лікування — запорука швидкого одужання без ускладнень!

Антропова Татьяна Викторовна

Антропова Тетяна Вікторівна

Лікар-педіатр вищої категорії

Вишневская Лариса Владимировна

Вишневська Лариса Володимирівна

Лікар-педіатр першої категорії

Волова Екатерина Федоровна

Волова Катерина Федорівна

Лікар-педіатр вищої категорії

Даневський Віталій Олександрович

Даневський Віталій Олександрович

Лікар-інфекціоніст вищої категорії, сімейний лікар

Демаш Юлия Георгиевна

Демаш Юлія Георгіївна

Лікар-педіатр вищої категорії, дитячий імунолог

Каламанова Елена Петровна

Каламанова Олена Петрівна

Завідуюча педіатричним відділенням на Оболоні, лікар-педіатр вищої категорії

Мамонова Елена Николаевна

Мамонова Олена Миколаївна

Лікар-педіатр вищої категорії

МарунчинТетяна Андріївна

Марунчин Тетяна Андріївна

Лікар-педіатр

Матвеева Светлана Юрьевна

Матвєєва Світлана Юріївна

Лікар-педіатр, дитячий алерголог вищої категорії, к.м.н.

Махиня Наталья Владимировна

Махіня Наталія Володимирівна

Дитячий лікар-інфекціоніст вищої категорії

Метелиця Інна Миколаївна

Метелиця Інна Миколаївна

Завідуюча педіатричним відділенням на Печерську, лікар-педіатр, дитячий алерголог вищої категорії

Попович Світлана Михайлівна

Попович Світлана Михайлівна

Лікар-педіатр першої категорії

Серга Елена Николаевна

Серга Олена Миколаївна

Лікар педіатр-неонатолог вищої категорії

Стрюкова Євгенія Сергіївна

Стрюкова Євгенія Сергіївна

Лікар-педіатр першої категорії

Фирсова Лаура Самвеловна

Фірсова Лаура Самвелівна

Лікар-педіатр вищої категорії

Источник