Розривні рухи земної кори
Содержание статьи
Рухи земної кори
На перший погляд земна кора здається абсолютно стійкою і нерухомою. В дійсності земна кора постійно переміщається, але більша частина змін відбувається повільно і не сприймається органами почуттів людини. Деякі наслідки зсуву земної кори носять руйнівний характер, наприклад, землетруси, виверження вулканів.
Причинами тектонічних рухів земної кори є переміщення речовини мантії, яке обумовлено внутрішньою енергією Землі. У прикордонному шарі між літосферою і мантією температура складає більше 1500 ° C. Сильно нагріті породи знаходяться під тиском вищерозміщених шарів літосфери, що викликає появу ефекту «парового казана» і провокує переміщення земної кори. Розрізняють такі види рухів земної кори: коливальні, розривні, складкоутворюючі.
Коливальні рухи дуже повільні і невідчутні для людства. В результаті таких рухів кора зміщується у вертикальній площині — на одних ділянках піднімається, на інших — опускається. Протікання таких процесів можна визначити за допомогою спеціальних пристроїв. Так, було виявлено, що Придніпровська височина щорічно піднімається на 9,5 мм, а північно-східна область Східноєвропейської рівнини опускається на 12 мм в рік. Вертикальні коливальні рухи земної кори виступають провокуючим чинником наступу морів на сушу. Якщо земна кора опускається нижче рівня моря, то спостерігається трансгресія (наступ моря), якщо піднімається вище — регресія (відступ моря). У наш час в Європі регресія відбувається на Скандинавському півострові, в Ісландії. Трансгресія спостерігається в Голландії, на півночі Італії, на півдні Великобританії, на території Причорноморської низовини. Характерна риса опускання суші — формування морських заток в гирлах річок (лиманів). При піднятті земної кори морське дно перетворюється на сушу. Так відбулося утворення первинних морських рівнин: Туранської, Західно-Сибірської, Амазонської, тощо.
Розривні рухи земної кори відбуваються, якщо гірські породи не мають достатню міцність, щоб витримати вплив внутрішніх сил Землі. У цьому випадку в земній корі з’являються розлами (тріщини) із вертикальним зсувом гірських порід. Ті ділянки, які опустилися, називають грабенами, що піднялися — горстами. Їх чергування обумовлює появу брилових (відроджених) гірських систем, наприклад, Саянські, Алтай, Аппалачі, ін. Відмінності брилових гір від складчастих маються в зовнішньому вигляді і внутрішній будові. Для таких гір характерні стрімкі схили і широкі, плоскі долини. Пласти гірських порід зміщуються одна відносно одної. Деякі грабени в таких гірських масивах можуть заповнюватися водою з утворенням глибоких гірських озер (Байкал, Таньганьіка, ін.).
Складкоутворюючі рухи земної кори відбуваються, коли пласти гірських порід пластичні, і внутрішні сили Землі сприяють зминанню їх в складки в результаті зустрічних переміщень гірських порід в горизонтальній площині. Якщо напрям сили стискання вертикальний, то породи можуть зміщуватися, якщо горизонтальний — то формуються складки. Форма і розміри складок різні. Складки в земній корі утворюються на великій глибині, пізніше вони можуть бути підняті на поверхню під впливом внутрішніх сил. Так з’явилися складчасті гори: Альпи, Кавказькі, Гімалаї, Анди. У таких гірських системах складки чітко помітні в тих місцях, де вони виходять на земну поверхню.
Источник
Рухи земної кори
Повільні рухи земної кори. Людям здається, що поверхня Землі нерухома. Насправді кожна ділянка земної кори піднімається або опускається, зміщується вправо або вліво, вперед або назад. Але ці рухи так повільні, що зазвичай ми їх не помічаємо. Проте вчені за допомогою дуже точних приладів «бачать» ці рухи і вимірюють їх швидкість.
Вже древнім грекам було відомо, що земна поверхня відчуває підняття і опускання. Здогадувалися про це і жителі Скандинавського півострова: їх стародавні приморські поселення через кілька століть опинилися далеко від моря.
Рухи земної кори в залежності від напрямку ділять на вертикальні і горизонтальні. Вони проявляються одночасно, супроводжуючи один одного.
Горизонтальні рухи земної кори – це рухи, паралельні поверхні Землі.
Горизонтальні рухи відбуваються через переміщення літосферних плит. Разом з плитами переміщаються і материки. Швидкість горизонтальних рухів невелика – кілька сантиметрів на рік. Однак вони зберігають свій напрямок дуже довгий час, тому за багато мільйонів років континенти пересуваються відносно один одного на сотні й тисячі кілометрів (рис. 47).
Австралія та Південна Америка віддаляються один від одного зі швидкістю 3 см на рік. Підрахуйте, на скільки кілометрів вони відсунуться через 10 млн років.
Горизонтальні рухи відіграють величезну роль у створенні рельєфу Землі. На межах літосферних плит утворюються гори (рис. 48).
При зіткненні літосферних плит шари гірських порід мнуть в складки і утворюються гори суші (рис. 48, а). Там, де плити розходяться, виникають гірські хребти дна океанів. Вони складаються з ізлівшіхся на дно магматичних порід – базальтів (рис. 48, б).
Вертикальні рухи земної кори – це рухи, перпендикулярні поверхні Землі.
Вертикальні рухи піднімають або опускають окремі ділянки суші і дна океанів (рис. 49). Опускається суша затоплюється морем, що піднімається дно моря, навпаки, стає сушею.
Вертикальні рухи, на відміну від горизонтальних, часто змінюють свій напрямок: піднімаються ділянки можуть почати опускатися, а потім знову підніматися.
Швидкість сучасних вертикальних рухів на рівнинах невелика – до декількох міліметрів на рік. Гори можуть «підростати» на кілька сантиметрів на рік.
Рухи земної кори і залягання гірських порід. Рухи земної кори змінюють залягання гірських порід. Осадові породи накопичуються в океанах і морях горизонтальними шарами (рис. 50, а). Однак в горах шари таких же порід зім’яті в складки (рис. 50, б). Породи мнуть в складки повільно, протягом мільйонів років.
Скидання – блок земної кори, що опустився по розлому щодо іншого блоку. На земній поверхні з’являється уступ.
Горст – піднятий ділянка земної кори, обмежений розломами. Горсти утворюють гірські хребти з плоскими вершинами.
Грабен – опущений ділянка земної кори, обмежений розломами. Западини грабенів часто служать котловинами озер.
Підрахуйте, яку висоту могли б придбати гори через мільйон років, якби вони не руйнувалися, а підняття відбувалося б зі швидкістю 1 см на рік.
Вертикальні рухи, як і горизонтальні, формують рельєф: від них залежать обриси морів і континентів, висота окремих ділянок суші і глибина морських западин.
Товщі гірських порід можуть бути не тільки зім’яті в складки. На знімках з космосу видно, що Земля розбита на великі і маленькі ділянки-блоки густою мережею розломів (тріщин). Ці блоки зміщуються відносно один одного, утворюючи різні форми рельєфу (рис. 51).
Источник
Урок на туму:»Внутрішні процеси Землі. Рухи земної кори».
Урок № 4
Внутрішні процеси Землі. Рухи земної кори.
Мета: поглиблення та систематизація знань про рухи літосферних плит та їх наслідки; формування знань про внутрішні процеси Землі; навчити встановлювати причинно – наслідкові зв’язки на основі вивчення наслідків руху земної кори; формування навичок розпізнавання землетрусів та дій під час землетрусів; розвивати та удосконалювати практичні навички роботи з тематичними картами та схемами атласу і підручника, навчати прийомам роботи з комп’ютером.
Основні засоби навчання:карти та схеми атласу, підручники, зошити, мультимедійне обладнання.
Тип уроку: комбінований
Хід уроку:
І. Організаційно – мотиваційний етап:
Проектна діяльність:
Очікувані результати діяльності на уроці – уявлення про основні види руху земної кори при землетрусах, знання правил безпеки в сейсмічних районах.
Основні питання теми:
1. Поняття «сейсмічні пояси»
2. Основні причини виникнення землетрусу
3. Наслідки землетрусів та моретрусів
4. Наука сейсмологія та її досягнення
Актуалізація опорних знань і досвіду учнів:
Прийом «Географічний диктант»
Учені вважають, що колись на Землі був єдиний материк… (Пангея)
Земна кора материків складається з шарів… (осадового, гранітного, базальтового)
З глибиною температура гірських порід…. (підвищується)
Ера сучасного життя називається… (кайнозойська)
Астеносфера є частиною… (мантії)
Джерелом енергії, що рухає літосферні плити, є… (внутрішнє тепло Землі)
Взаємоперевірка результату
Конкурс запитань підготовлених вдома (діти дають запитання і потім обговорюють їх, визначають найцікавіші.
Прийом «Бліц — опитування»
- В які способи вчені вивчають минуле Землі?
- В які способи можна спрогнозувати майбутнє Землі?
- Наведіть докази,що поверхня Землі продовжує змінюватися і в наш час.
Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності:
На попередньому уроці ви дізналися про рухи літосферних плит та причини цих рухів. Проведемо експеримент : візьмемо 2-а зошити і зіткнемо їх краями. Бачимо, що вони зминаються, деформуються. Уявимо, що це літосферні плити. Які висновки дає змогу зробити цей експеримент? Які ділянки літосферних плит зазнають найбільшої деформації? Які наслідки руху літосферних плит?
Прийом «Мозкова атака» (Учні пропонують свої версії).
ІІ. Етап забезпечення виконання основних завдань уроку
Презентація нових знань
Чому здригається Земля?
Перегляд відеоролика «Землетруси»
Прийом «Географічний словничок» ( Взнати, що означають слова: землетрус, осередок землетрусу, сейсмічна хвиля)
Прийом «Картографічний практикум»
Завдання: За картою «Літосферні плити» визначте місця найбільш частих та сильних землетрусів.
Виступ учня з випереджувальним завданням.
Що таке моретруси? Цунамі?
Перегляд відеоматеріалу
Прийом «Проблемне запитання»
«Чим страшні сильні землетруси?»
Як вимірюється сила землетрусу?
Наслідки землетрусів:
Виступ учня з випереджувальним завданням.
Що таке моретруси? Цунамі?
Перегляд відеоматеріалу
Прийом «Проблемне запитання»
«Чим страшні сильні землетруси?»
Як вимірюється сила землетрусу?
ІІІ. Етап осмислення матеріалу і корекції знань
Прийом «Проблемне питання»
Одна легенда розповідає про різноманітності земної поверхні: «Коли Бог творив Землю, то спочатку варив її, потім остудив, пухирі здійнялися, як земля кипіла, обернулися на гори, а проміжки між ними стали долинами. Кажуть також, що гори, долини і ліси утворені Богом з тією метою, щоб було де ховатися звірам».
Запитання:
- Які сили Землі призвели до формування всіх нерівностей земної поверхні?
- Доведіть, що земна кора перебуває в постійному русі.
Райони землетрусів
Прийом «Експрес – тест»
1. Швидкі розривні рухи літосферних плит – це
А). цунамі; Б). землетруси; В). дрейф континентів
2. Найсильніші руйнування під час землетрусів спостерігаються:
А). в епіцентрі; Б). у вогнищі землетрусу; В). у мантії.
3. В Україні найбільш імовірно виникнення землетрусів:
А). на півночі; Б). на сході; В). у Карпатах.
4. Катастрофічний землетрус має силу
А). 1 — 3 бали; Б). 11 – 12 балів; В). 5 – 6 балів.
Самоперевірка тесту.
ІV. Підсумок уроку та оцінювання досягнень учнів
Заключне слово вчителя
V. Домашнє завдання
Опрацювати текст параграфа.
Випереджувальне завдання «Підготувати повідомлення про вулкани і гейзери».
Продовження роботи над практичною роботою № 7 (завдання 2).
Источник
Розробка уроку на тему «РУХИ ЗЕМНОЇ КОРИ»
6 клас
Урок №23
Дата:
РУХИ ЗЕМНОЇ КОРИ
Мета: поглибити та систематизувати знання про рухи літосферних плит та їхні наслідки; формувати знання про внутрішні процеси Землі; вдосконалювати навички роботи з картами та схемами атласу; розвивати вміння працювати в малих групах, комунікативні навички; виховувати культуру спілкування.
Обладнання: атласи, підручники, аркуші паперу, маркери, карта «Будова земної кори», геохронологічна таблиця.
Тип уроку: комбінований.
Очікувані результати: аналізувати причини та наслідки рухів літосферних плит, за картою називати райони взаємодії літосферних плит.
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ
Прийом «Географічний диктант»
Учені вважають, що колись на Землі був єдиний материк… (Пангея).
Земна кора материків складється з трьох шарів:… (осадочного, гранітного, базальтового).
З глибиною температура гірських порід… (підвищується).
Еру сучасного життя називають… (Кайнозойською).
Астеносфера є частиною… (мантії).
Джерелом енергії, що рухає літосферні плити, є… (внутрішнє тепло Землі).
Прийом «Так — ні»
Учитель (учень) загадує поняття, пов’язане з темою (наприклад, ядро, літосфера, Пангея та ін.), а учні намагаються знайти відповідь, ставлячи навідні запитання, відповідати на які слід лише «так» або «ні».
Взаємоперевірка
Конкурс проблемних питань
Учні оголошують запитання, підготовлені вдома, та пропонують іншим дати відповідь на них. Потім обговорюють відповіді, визначають найцікавіші.
Прийом «Бліцопитування»
У які способи вчені вивчають минуле Землі?
У які способи можна спрогнозувати майбутнє Землі?
Як назвалися давні материки?
Які є найбільші літосферні плити?
Чи є докази того, що поверхня Землі продовжує змінюватися і сьогодні?
IIІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Прийом «Проблемне питання»
На попередньому уроці ви дізналися про рухи літосферних плит та причини цих рухів. Проведімо простий експеримент. Візьмімо два зошити з м’якими обкладинками та уявімо собі, що це — літосферні плити з материковою корою, а аркуші паперу в зошитах — це шари гірських порід.
Зіткнімо зошити краями. Що відбувається? Аркуші в зошитах починають зминатися, деформуватися. Найбільші ушкодження аркушів можна спостерігати по краях зошита, найменші — там, де ви притримували зошит руками.
Які висновки дає змогу зробити цей експеримент?
Які ділянки літосферних плит зазнають найбільших дефор мацій?
Які наслідки мають рухи літосферних плит?
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1 Внутрішні процеси, що зумовлюють зміни земної кори.Тектоніка
Внутрішні (ендогенні) процеси — хімічні й фізичні процеси, що відбуваються всередині Землі. Ендогенні процеси проявляються у вигляді різних тектонічних рухів, процесів магматизму (зокрема виверження вулканів), землетрусів.
Тектоніка — наука, що вивчає особливості будови земної кори та рухи літосферних плит.
2 Види рухів літосферних плит (робота в групах)
Прийом «Шпаргалка»
Завдання. Працюючи зі схемами атласу та відповідним текстом підручника, зробіть «шпаргалку», що характеризує види руху літосферних плит. (Фактично, діти створюють лист опорних сигналів (ЛОС), але, називаючи його «шпаргалкою» та дозволивши використовувати його під час відповіді, вчитель створює більш близьку за духом для школярів психологічну атмосферу для роботи.)
Один із варіантів «шпаргалки» може мати такий вигляд:
або такий:
Розрізняють повільні горизонтальні і вертикальні рухи земної кори.
За горизонтальних рухів літосферні плити здатні зближуватися, розсуватися або зміщуватися одна відносно одної. За зближення на поверхні утворюються гори. Наприклад, на стику плит Індо-Австралійської і Євразійської виникли гори Гімалаї. Якщо ж стикаються материкова й океанічна плити, то океанічна, що має більшу щільність, «занурюється» під материкову. Тоді на материку так само виникають гори, а уздовж узбережжя — глибоководні западини (жолоби). Наприклад, на стику плит Наска і Південноамериканської виникли гори Анди та Перуанський і Чилійський глибоководні жолоби.
У разі розходження плит утворюються розломи. Найбільше розломів виникає на дні океанів, де земна кора тонша. Розломами розплавлена речовина мантії піднімається з надр. Вона розштовхує краї плит, виливається і застигає, заповнюючи простір між ними, тому під океанами земна кора безперервно оновлюється. У місцях розривів на дні океану утворюються нові ділянки земної кори у вигляді гігантських валоподібних підняттів, які називають серединно-океанічними хребтами.
Наприклад, у разі розсування Південноамериканської і Африканської плит на дні Атлантичного океану утворився Південноатлантичний серединно-океанічний хребет.
Внутрішні сили Землі викликають і вертикальні рухи: повільні підняття та опускання окремих ділянок земної кори. Так, узбережжя Нідерландів уже кілька століть опускається зі швидкістю 3 мм за рік, і Північне море наступає на суходіл.
Висновок 1. Рухи літосферних плит бувають горизонтальними і вертикальними.
3 Основні тектонічні структури
У межах літосферних плит виділяють основні структурні одиниці: до них належать платформи та пояси складчастості.
Платформи — великі, відносно стійкі та вирівняні ділянки земної кори. Платформи складають основу літосферних плит.
Пояси складчастості (сейсмічні пояси) — рухомі ділянки земної кори, які розташовані на межі літосферних плит. Це найбільш неспокійні ділянки нашої планети — у їхніх межах відбуваються процеси активного вулканізму, землетруси.
Висновок 2. У межах літосферних плит виділяють стійкі та рухомі ділянки.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНИХ ЗНАНЬ
Прийом «Картографічний практикум»
1) За картою «Будова земної кори» установіть, де на Землі відбуваються:
— зустрічні рухи літосферних плит, що приводять до утворення велетенських складок;
— розходження літосферних плит, що приводить до утворення серединно-океанічних хребтів;
— занурення океанічної плити під материковою.
2) Позначте ці місця відповідними умовними позначеннями.
3) Підпишіть назви найбільших літосферних плит (Практична робота № 4).
Прийом «Експрес-тест»
1. Блоки, з яких складається літосфера, називають:
А підземними блоками; В материками; Б літосферними плитами; Г океанами.
2. Порівняно стійкі ділянки літосферних плит — це:
А земна кора; Б платформи; В материки; Г сейсмічні пояси.
3. Унаслідок зіткнення материкових літосферних плит виникають:
А моря; Б западини; В гори; Г серединно-океанічні хребти.
4. Єдиний прадавній материк, що існував сотні мільйонів років тому на Землі називають:
А Пангея; Б Тетіс; В Лавразія; Г Гондвана.
5. Придніпровська височина щороку підіймається на 9,5 мм. Це є проявом:
А горизонтальних рухів земної кори Б вертикальних рухів земної кори
В дрейфу материків Г поглиблення океанів
Взаємоперевірка
VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
Заключне слово вчителя
До внутрішніх процесів Землі належать рухи літосферних плит, землетруси, вулканізм. Головна причина рухів земної кори — переміщення речовини мантії, зумовлене внутрішньою енергією планети.
Знання про горизонтальні та вертикальні рухи земної кори допомагають зрозуміти та спрогнозувати подальший розвиток нашої планети, виявити зони землетрусів та вулканізму.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати відповідний текст підручника.
2. Скласти план до тексту параграфа.
3. За допомогою Інтернет-ресурсів скласти короткі повідомлення про найбільш катастрофічні землетруси, що відбулися в ХХ та ХІ ст.
Источник