Паротит у дітей лікування

Содержание статьи

Епідемічний паротит у дітей – методи лікування та профілактики

як лікувати свинку — Характеристика збудника епідемічного паротиту

— Симптоми свинки в дитини

— Ускладнення від свинки

— Діагностика епідемічного паротиту

— Лікування свинки у дітей

— Профілактика епідемічного паротиту

Епідемічний паротит (свинка) в дитини — це гостра інфекція, причиною якої є РНК-вірус, що відноситься до роду Paramyxovirus. Ці віруси найчастіше вражають у дітей нервові клітини і слинні залози. Захворювання поширюється повітряно-крапельним або контактним шляхом через предмети, на які вірус потрапляє через слину хворої дитини. Захворювання свинкою починається з ознак інтоксикації та лихоманки, на фоні яких збільшується болючість та припухлість привушної ділянки. Слід зазначити, що специфічні типові ознаки епідемічного паротиту дозволяють встановити діагноз дитині без будь-яких додаткових обстежень. Відповідно, лікування свинки проводиться симптоматично.

Характеристика збудника епідемічного паротиту

Вірус епідемічного паротиту зазвичай викликає захворювання на свинку в дітей та дорослих, однак відзначалися випадки, коли від людей заражались їх собаки. Це вірус є дуже нестійким у зовнішньому середовищі, відразу гине при підвищенні температури та висушуванні, боїться ультрафіолетового проміння. При відповідно низькій температурі повітря навколишнього середовища він іноді зберігає життєздатність до року.

Джерелом поширення збудника епідемічного паротиту завжди є хвора дитина або доросла людина, у якої вірус виділяється з сечею, слиною, грудним молоком. При цьому збудник інфекції поширюється по організмі з ліквором та кров’ю.

Виділення вірусів свинки починається через 2 дні, після перших клінічних симптомів і продовжується приблизно 7 днів. Слід зазначити, що від 30 до 50% випадків захворювання дітей на епідемічний паротит мають безсимптомний перебіг і протікають в стертій формі, хоча у хворих при цьому активно відбувається виділення вірусу.

Збудник епідемічного паротиту поширюється повітряно-крапельним шляхом, під час чхання та близького контакту дітей. Лише в окремих випадках, якщо врахувати нестійкість вірусу в навколишньому середовищі, допускається передача інфекції через побутові предмети, які можуть бути забруднені слиною хворої дитини.

Відомі також випадки так званого вертикального шляху поширення інфекції від матері до дитини, який може відбутись до пологів, від час пологів або при лактації. Також відомо, що сприйнятливість дітей та людей до вірусу епідемічного паротиту є досить висока, а імунітет, який виробляється після перебігу захворювання, характеризується великою тривалістю та стійкістю.

Паротит у дітей лікування

Щодо вікової категорії хворих, найчастіше епідемічним паротитом заражаються діти віком від 5 до 15 років, оскільки вони найчастіше контактують між собою. При цьому діти раннього віку та немовлята страждають від свинки значно рідше, оскільки ймовірність контакту з хворими у них значно менша і захиститись допомагають материнські антитіла. Також відомо, що свинкою набагато частіше хворіють хлопчики, ніж дівчата.

Сезонністю дане захворювання не характеризується. Кількість випадків зараження епідемічним паротитом є однаковою протягом року з незначним підвищення м восени та зимою.

Симптоми свинки в дитини

Тривалість інкубаційного періоду цього захворювання змінюється від декількох днів до декількох тижнів. В середньому вона становить 15-20 днів.

Під час перебігу епідемічного паротиту діти інколи скаржаться на такі продромальні симптоми, як головний біль, артралгію, міальгію, легкий озноб, сухість у роті та дискомфорт в районі привушних залоз. Зазвичай свинка у дітей розпочинається досить гостро, з швидким наростанням ознобу і лихоманки, яка часто триває до 6-7 днів. При цьому помітні симптоми інтоксикації: загальна слабкість, головний біль, порушення сну. Основним специфічним симптомом епідемічного паротиту є запалення слинних привушних залоз.

Часто в запальний процес включаються також під’язикові та підщелепні залози. Підчас запалення слинні залози припухають, стають м’якими тістоподібними на дотик, при дотику відчувається біль в центральній частині. Значний набряк слинних залози значно видозмінює форму обличчя дитини, яке набуває грушоподібної форми. Шкіра у зоні слинних залоз не змінює свій колір, але стає натягнутою і майже не утворює складок. Найчастіше свинка у дітей вражає дві привушні залози, хоча в окремих випадках епідемічний паротит залишається одностороннім.

В привушній області дитина відчуває біль (особливо вночі), розпирання, може виникати біль та шум у вухах (що є наслідком пере тискання Євстахієвої труби). В цей період у дітей часто погіршується слух. Також специфічним симптомом при свинці в дитини є позитивний симптом Філатова, що виражається у болючості при натисканні позаду мочок вух. Значна болючість може заважати дітям при жуванні, в деяких випадках навіть розвивається тризм жувальної мускулатури. Під час епідемічного паротиту зменшується слиновиділення. Болі в районі слинних залоз тривають 3-4 дні, віддаючи іноді в шию або вуха. Згодом біль вгамовується а набряклість шиї збільшується. Важливо пам’ятати, що при епідемічному паротиті збільшення лімфатичних вузлів не спостерігається.

Ускладнення від свинки

У більшості випадків гостра фаза епідемічного паротиту проходить порівняно легко, а після її завершення можуть з’явитись такі ускладнення, як оофорит, орхіт, серозний менінгіт (менінгоенцефаліт), епідидиміт, гострий панкреатит. Існує думка, що поява одного з перелічених ускладнень свідчить про дуже важкий перебіг епідемічного паротиту, адже вірус свинки може вражати залізисті та нервові тканини.

Діагностика епідемічного паротиту

Діагностика епідемічного паротиту в дітей виконується на основі специфічних клінічних ознак. При цьому лабораторні аналізи практично не виявляють суттєвої діагностичної інформації. В окремих випадках, коли виникають сумніви щодо діагнозу, можуть виконуватись такі серологічні аналізи, як РГГА, ІФА, РСК. Крім цього, в перші дні перебігу епідемічного паротиту в дітей може застосовуватись методика роздільного виявлення антитіл до V і S антигенів вірусу. Ще одним додатковим критерієм визначення захворювання є степінь активності ферментів амілази та діастаза в сечі і крові.

Лікування свинки у дітей

Якщо в дитини неускладнений епідемічний паротит, то його зазвичай лікують в домашніх умовах. Лікування в шпиталі застосовується лише при важких ускладненнях, або при карантинних заходах. При виявленні ускладнень в дитини, що хворіє на епідемічний паротит, необхідна консультація отоларинголога, андролога і сурдолога.

Під час сильної лихоманки дитині необхідний постільний режим незалежно від її самопочуття. При цьому бажано протягом кількох днів давати дитині рідку їжу і більше напоїв. Крім цього потрібно уважно стежити за гігієною рота, застосовувати полоскання кип’яченою водою з невеликою кількістю соди і обов’язково чистити зуби. На поверхню шкіри, що знаходиться в районі залоз накладають теплий сухий компрес. Крім цього лікар може призначити такі фізіотерапевтичні процедури, як УФО, УВЧ і діатермія. Дезінтоксикаційна терапія застосовується залежно від важкості інтоксикації. При цьому дитині можуть призначатись невеликі дози глюкокортикоїдів (стероїдів), які можуть застосовуватись лише при стаціонарному лікуванні. У перший день захворювання відчутний лікувальний ефект може забезпечити введення інтерферону людини або його синтетичних аналогів.

При ускладненні свинки орхітом в процесі лікування застосовується суспензорія. У перші 3 дні на яєчка накладають холодний компрес, а потім зігрівають. При цьому рекомендується раннє застосування глюкокортикостероїдів.

Профілактика епідемічного паротиту

Основним методом специфічної профілактики епідемічного паротиту у дітей є щеплення живою вакциною ЖПВ, яке відбувається планово при досягненні дитиною річного віку. Потім виконується повторне щеплення в 6 років тривакциною від краснухи, кору і свинки. Щеплення дітей дозволяє значно зменшити захворюваність на епідемічний паротит та ризик появи ускладнень.

Що стосується загальних методів профілактики, вони полягають в ізоляції дитини до повного одужання. При цьому ізоляція триває не менше 9 днів, а ймовірне вогнище захворювання дезинфікують.

При виявленні епідемічного паротиту в групі дітей карантинні заходи проводяться протягом 21 дня. При цьому нещеплені діти, що контактують з хворим, також підлягають вакцинації.

Паротит у дітей лікування

Источник

Епідемічний паротит (свинка) – лікування і профілактика, симптоми

Симптоми, лікування і профілактика епідемічного паротиту. Де зробити щеплення від паротиту

Епідемічний паротит — гостре інфекційне захворювання, що характеризується запаленням слинних залоз. Народна назва хвороби — свинка, це дитяче захворювання, що найчастіше стається у віці 5-15 років. Як виглядають симптоми свинки у дітей, батькам потрібно знати — захворювання небезпечне, його потрібно вчасно діагностувати і лікувати.

Ознаки захворювання

Ознаки свинки у дорослих і дітей однакові, тільки в першому випадку вони протікають більш гостро:

Підвищення температури тіла — гіпертермія. Відбувається раптово, показники відразу стають критичними. У більшості випадків не вдається знизити їх навіть за допомогою специфічних лікарських препаратів. Таким чином організм бореться із запаленням, імунна система в цей період виробляє антитіла. Якщо ж підвищена температура тіла тримається навіть після зникнення інших ознак епідемічного паротиту, то це свідчить про розвиток паралельного патологічного процесу.
Припухлість за вухами. Це найяскравіший симптом, завдяки якому можна визначити свинку у дитини. Припухлість завжди досягає великих розмірів, при обмацуванні болить, заважає жувати і ковтати їжу. Паротит кардинально змінює зовнішність хворого — щоки роздуваються і опускаються, кінчики вух піднімаються. Відновлюється вигляд не раніше, ніж через 7-8 днів від початку захворювання.
Слабкість і ломота в тілі. Діти стають млявими, апатичними, байдужими. Дорослі буквально «падають», навіть приймають їжу в положенні лежачи, не в змозі підняти ложку. На цьому тлі людина постійно спить, стає важко дивитися на яскраве світло, при головному болю навіть тихі звуки починають дратувати.

Як лікувати хворобу епідемічний паротит

Якщо інфекція протікає в легкій формі, то хворий перебуває на амбулаторному лікуванні. Госпіталізація показана тільки при важкому перебігу хвороби і розвитку ускладнень. Лікувати хворобу епідемічний паротит специфічними препаратами не потрібно, але існує ряд клінічних рекомендацій:

Хворому показаний постільний режим протягом 10 днів.
Харчування має бути легким, краще дотримуватися молочно-рослинної дієти. Запалення при свинці протікає не тільки в слинних залозах, але і в інших органах — наприклад, часто страждає підшлункова залоза, що провокує гострий або хронічний панкреатит. Потрібно максимально розвантажити шлунково-кишковий тракт, тому в меню повинні бути незбиране молоко, кисломолочні продукти, свіжі й тушковані овочі, фрукти.
Потрібно багато пити. Переноситься паротит важко, хворий може і зовсім відмовлятися від їжі через болі в щелепах і запалених слинних залозах, тому організм потрібно буде підтримувати рідинами. Дозволені морси і компоти, відвари з плодів глоду або шипшини, кисіль, чай зелений та чорний, какао на молоці.
Прийом жарознижувальних препаратів. Доцільно тільки якщо гіпертермія погіршує стан хворого. Наприклад, при інтоксикації організму може проявитись нудота і блювота, запаморочення, пронос. Захворювання дитячою свинкою дуже важко переноситься дорослими, їм такі препарати необхідні — вони нададуть короткочасну дію, тому потрібно буде проконсультуватися з лікарем з приводу частоти прийому та дозування.

Нерідко хворому на епідемічний паротит призначають антигістамінні препарати — вони знизять інтенсивність симптомів і прискорять процес зникнення припухлості за вухами. Підійдуть і вітамінно-мінеральні комплекси — вони покликані підтримати і зміцнити імунну систему.

Із народних методів можна виділити теплі компреси. Вони ставляться на завушну область: марлеві серветки змочуються в теплому рослинному маслі або горілці й фіксуються. Вони допоможуть зняти больові відчуття і припухлість. Така процедура може проводитися тільки при нормальній температурі тіла. Навіть незначна гіпертермія — категоричне протипоказання до будь-яких прогріваючих компресів.

Можливі ускладнення

Лікуванням і профілактикою паротиту займаються педіатри та інфекціоністи. Саме по собі захворювання не становить небезпеки в гострому періоді перебігу — стан хворого успішно коригується лікарськими препаратами та рекомендаціями фахівців, народними засобами. Варто побоюватися важких наслідків:

панкреатиту — запалення підшлункової залози;
енцефаліту — запалення м’яких тканин головного мозку;
оофоріту — запалення яєчників;
менінгіту — запалення оболонки головного мозку;
зниження або повної втрати слуху.

Наслідки свинки у хлопчиків найважчі — розвивається запальний процес в яєчках (орхіт), що може спровокувати безпліддя в майбутньому. Раніше вважалося, що таке ускладнення неминуче, але сучасна медицина виявляє тільки 15% випадків безпліддя.

Профілактика епідемічного паротиту

Захворювання належить до вірусних і тому єдиним вірним способом попередження його розвитку є вакцинація. Зробити щеплення від паротиту потрібно у віці одного і шести років — такий графік вакцинації дає довічний імунітет.

Профілактика свинки проводиться тільки після повного обстеження — будь-яке погіршення здоров’я є протипоказанням (умовним або категоричним в особливо важких випадках). Реакція на вакцину від вірусу паротиту не гостра — дитина може скаржитися на слабкість, легкий біль при ковтанні і пережовуванні твердої їжі, але припухлості за вухами не буде.

Більш докладно про захворювання, про можливі ускладнення паротиту у чоловіків можна дізнатися на сторінках нашого сайту www.dobrobut.com.

Пов’язані послуги:

Консультація педіатра

Источник

Як лікувати паротит (свинку)?

Как лечить паротит (свинку)?

Епідемічний паротит — це гостра вірусна інфекція, що супроводжується запаленням залозистих органів (головним чином, слинних залоз), нервової системи та інтоксикацією всього організму. У народі епідпаротит найчастіше називають «свинкою», тому що при розвитку захворювання особа набуває характерних рис. Сприйнятливість до захворювання дуже висока.

Класифікація паротиту

Широко поширена клінічна класифікація епідемічного паротиту, що включає такі критерії як: вираженість клінічних проявів, протікання, тяжкість захворювання, наявність ускладнень і т.д.

Паротитна інфекція може бути:

типовою (ускладнена, неускладнена, ізольована, комбінована);
атиповою (стерта, безсимптомна).

При неускладненій формі патогенному впливу піддаються тільки слинні залози, при ускладненій свинці вплив вірусу поширюється на інші органи й системи. При атиповій формі симптоми можуть бути стертими та слабо вираженими, або захворювання протікає взагалі без будь-яких клінічних проявів.

По тяжкості виділяють паротит легкого, середнього або важкого ступеня. Критеріями тяжкості служать вираженість інтоксикації організму, температура, наявність місцевих проявів та ускладнень. У легкій та средньоважкій формах протікає, як правило, ізольоване ураження привушних слинних залоз. При важких формах захворювання в патологічний процес залучаються інші органи (підшлункова залоза, статеві залози) й системи (нервова, сечостатева).

Протікання епідемічного паротиту може бути гладким або негладким, тобто, з ускладненнями, приєднанням вторинної інфекції, загостренням хронічних захворювань.

Етіологія захворювання

Свинка або паротит, причиною захворювання якого є РНК-геномний вірус Paramyxovirus, викликає інфікування тільки у людини.

Виділяється збудник паротиту зі слиною, сечею. Лабораторними методами його можна виявити в крові, цереброспінальній рідині, в грудному молоці та інших біологічних рідинах.

У зовнішньому середовищі вірус нестійкий. Він легко гине під дією прямих сонячних променів (ультрафіолетових ламп), при високих температурах, в антисептичних розчинах, при висушуванні. При низьких температурах вірус зберігає свою життєздатність до одного року.

Шляхи зараження та механізм передачі

Джерелом епідемічного паротиту є хворий з вираженими та прихованими формами захворювання. Людина стає заразною за 1-2 дні до виникнення перших ознак захворювання. Вона виділяє вірус в навколишнє середовище перші 5-7 днів інфікування.

Свинка передається повітряно-крапельним шляхом. Однак, медики не виключають можливість передачі збудника через предмети (посуд, іграшки та ін.), забруднені слиною хворої людини безпосередньо перед контактом з іншою людиною. Іноді спостерігається трансплацентарна передача паротиту.

Найчастіше, хворіють діти від 1,5 до 15 років. Хлопчики й підлітки хворіють частіше, ніж дівчата. Не захищене від паротиту й доросле населення.

Збудник проникає в організм через слизові оболонки верхніх дихальних шляхів, ротової порожнини та кон’юнктиви. Після розмноження вірусу, в клітинах зараженого розвивається вірусемія — поширення збудника з током крові по організму. Найбільше вірус паротиту осідає в слинних залозах, яєчках, підшлунковій залозі та клітинах нервової системи, де посилено розмножується, викликаючи місцеві запальні реакції.

Оскільки слинні залози знаходяться до вхідних воріт ближче за все, вони в першу чергу піддаються впливу збудника. При цьому, спостерігаються набряк, інфільтрація сполучної тканини, закорковування канальців, рідко — крововиливи та некроз залозистої тканини.

У механізмах нейтралізації вірусу значна роль належить віруліцидним антитілам, які зменшують активність збудника та його проникнення в клітини.

Клінічні прояви

Інкубаційний період при паротиті варіюється та становить від декількох днів до місяця (частіше 18-20 днів).

У дітей часто за інкубаційним періодом протягом 1-3 днів спостерігається проміжний (продромальний період).

Ознаки паротиту в продромальний період:

озноб;
головний біль;
м’язові й суглобові болі;
сухість в роті;
неприємні відчуття в області привушних слинних залоз;
втрата апетиту.

Епідемічний паротит часто починається гостро, з підвищення температури. Висока температура тримається не більше тижня. Іноді свинка протікає з нормальною температурою тіла. Найзначніший та ранній симптом паротиту — виражена болючість позаду вуха при натисканні. У деяких хворих спостерігаються безсимптомні форми захворювання.

Основні симптоми свинки:

запалення привушних, підщелепних, під’язикових слинних залоз;
припухлість та болючість в області слинних залоз;
висока температура;
загальна слабкість і нездужання;
головний біль;
безсоння.

Признаки паротита

При вираженому збільшенні привушної слинної залози, обличчя хворого паротитом набуває грушоподібної форми, мочка вуха з боку ураженої залози трохи підіймається. Шкіра в місці припухлості натягнута, насилу збирається в складки, лисніє. У привушній області турбують почуття напруги й болю, особливо в нічний час.

Якщо набряк залози тисне на євстахієву трубу, у вухах може з’явитися біль та шум. Часто, через болючі відчуття позаду вух хворий не може пережовувати їжу, іноді відбувається тонічний спазм жувальної мускулатури.

Найчастіше, слинні залози уражаються з двох сторін, але буває й односторонній епідемічний паротит.

Біль тримається 3-4 дні, до кінця 7 дня захворювання зникають набряки та поступово зникають всі симптоми свинки.

На відміну від дітей, паротит у дорослих протікає з більш тривалим продромальним періодом, вираженими клінічними проявами. Часто спостерігаються ураження підщелепних та під’язикові слинних залоз, диспепсичні розлади. Одужання у дорослих займає в середньому до двох тижнів.

Ускладнення

Несприятливі наслідки паротиту проявляються, як правило, вже після гострої фази захворювання.

Ускладнення свинки:

Панкреатит
Набряк глотки, гортані, язика
Бартолініт
Мастит
Гломерулонефрит
Міокардит
Артрит
Неврит (пошкодження лицьового нерва)
Ураження зорового нерва
Діабет
Глухота
Артралгії
Запальні захворювання сечостатевої системи (орхіт, уретрит, геморагічний цистит)
Запалення щитоподібної й вилочкової залоз
Дакріоцистит

Важким ускладненням епідемічного паротиту є атрофія підшлункової залози та яєчок, у хлопчиків — безпліддя в майбутньому. З боку нервової системи можуть розвинутися: парези, серозний менінгіт, менінгоенцефаліт, гідроцефалія. У найскладніших випадках захворювання може призвести до інвалідизації.

Діагностика

У постановці діагнозу значну роль відіграє огляд пацієнта та лабораторні методи діагностики.

Лабораторна діагностика паротиту:

загальний аналіз крові;
аналіз ліквору;
змив з глотки;
серологічна діагностика;
ПЛР-діагностика;
імуноферментний аналіз (ІФА);
реакція зв’язування комплементу (РСК);
реакція гальмування гемаглютинації (РГГА);
роздільне визначення антитіл до V-Ar і S-Ar збудника;
визначення активності амілази та діастаза в крові й сечі.

Лікар-інфекціоніст проводить диференціальну діагностику паротиту з гнійними запальними захворюваннями привушних залоз, паратонзилярним абсцесом, інфекційним мононуклеозом, токсичною формою дифтерії.

Паротит (свинка)

Як лікувати паротит

Лікування паротиту при неускладнених формах проводиться амбулаторно. Госпіталізація проводиться при важких формах захворювання та розвитку ускладнень. При високій температурі показаний суворий постільний режим.

На сьогодні засоби етіотропного лікування відсутні.

Особливого догляду потребує порожнина роту: часте пиття, ретельна чистка зубів, регулярне полоскання содовим розчином або чистою водою.

Методи лікування паротиту:

сухе тепло на область привушних залоз (УФО-лампа, сухі зігріваючі компреси);
місцеві фізіотерапевтичні процедури (УВЧ-терапія, діатермія);
дезінтоксикаційна терапія;
жарознижувальні препарати (при температурі вище 38 градусів).

Якщо розвивається запальний процес в яєчках (орхіт), то рекомендується використовувати суспензорії, місцево в перші 3-4 дні — холод, а потім — тепло.

Хворих необхідно ізолювати на 9-10 днів. Приміщення, де знаходиться хворий, потрібно часто провітрювати, регулярно проводити вологе прибирання, для особистого користування виділяється окремий посуд, засоби особистої гігієни, дітям — іграшки.

Якщо дитині ще не виповнилося 10 років та вона раніше не хворіла на свинку, то вона підлягає карантину на 3 тижні з моменту останнього контакту з хворим.

Контроль вилікування

Диспансерне спостереження за особами, які перехворіли на епідемічний паротит, не передбачене. Якщо у хворого спостерігалися ускладнення у вигляді менінгіту або менінгоенцефаліту, необхідно регулярне спостереження протягом 2 років у невролога.

Профілактика

Головна профілактика паротиту — вакцинація дітей. Профілактичне щеплення від паротиту проводиться відповідно до календаря щеплень у віці 12 місяців з подальшою ревакцинацією в 6 років одним щепленням, яке включає вакцину від паротиту, кору та краснухи.

Вакцинація від паротиту показала свою високу ефективність, вона сприяє зменшенню захворюваності на паротит, зниженню кількості й тяжкості ускладнень.

За результатами серологічного скринінгу можливе проведення екстреної вакцинації підлітків та дорослих.

Який лікар лікує?

Багатьох цікавить питання, який лікар лікує паротит. Якщо ви помітили ознаки захворювання у дитини, в першу чергу необхідно звернутися до педіатра. У дорослих лікуванням свинки займається інфекціоніст.

Каламанова Олена Петрівна

Автор статті:

Завідуюча педіатричним відділенням на Оболоні, лікар-педіатр вищої категорії

Метелиця Інна Миколаївна

Експерт у напрямку:

Завідуюча педіатричним відділенням на Печерську, лікар-педіатр, дитячий алерголог вищої категорії

Лікарі

Пройти ефективне лікування паротиту в Києві на Оболоні та Печерську ви можете в клініці МЕДІКОМ. Дзвоніть за телефонами, вказаними на сайті клініки, — і ви отримаєте відповіді на всі ваші запитання, можете записатися на консультацію та вакцинацію.

Анастасій Ігор Анатолійович