Ознаки скарлатина у дітей симптоми фото

Содержание статьи

Скарлатина — симптомы и лечение у детей, фото

23 января 2019 17 98,7 тыс.

Скарлатина — острое инфекционное заболевание, характеризующееся общей интоксикацией, лихорадкой, воспалением небных миндалин и точечной сыпью по всему телу. В основном возникает скарлатина у детей, взрослые ей болею намного реже.

Возбудителем является гемолитический стрептококк, чаще всего Streptococcus pyogenes. Основные симптомы скарлатины обусловлены не самим стрептококком, а токсином, который бактерии выделяют в кровь.

Источниками возбудителя инфекции являются больной скарлатиной или любой другой клинической формой стрептококковой инфекции и бактерионоситель. Зачастую при невыраженных или неясных симптомах, скарлатину принимают за банальную ангину, а ребенок является очагом потенциальной инфекции для других детей.

Наиболее часто за медицинской помощью обращаются дети в возрасте от 3 до 10 лет, что связано с несовершенством иммунных механизмов защиты организма. Сегодня мы рассмотрим скарлатину более детально, узнаем первые симптомы заболевания у детей, посмотрим фото, а также методы лечения и профилактики.

Причины

Название болезни происходит из латыни и буквально обозначает «ярко-красный», видимо, из-за самого очевидного симптома скарлатины — характерной красной сыпи.

Скарлатина — заболевание бактериальной природы, возбудителем которого является β-гемолитический стрептококк группы А, также вызывающий другие стрептококковые инфекции — ангины, хронические тонзиллиты, ревматизм, острый гломерулонефрит, стрептодермии, рожу и др.

Больные скарлатиной представляют наибольшую опасность в первые несколько дней заболевания, вероятность передачи инфекции полностью исчезает спустя три недели после развертывания клинической симптоматики.

Основными путями заражения являются:

воздушно-капельный (например, при разговоре и при чихании);
бытовой (через белье, игрушки, и другие предметы обихода);
пищевой (через продукты питания).

Факторы, способствующие развитию заболевания:

холодное время года (осень, зима);
хронические заболевания миндалин, глотки;
острые вирусные инфекции (ОРВИ, грипп);
низкий иммунитет.

Заразен человек с 1-го по 22-й день болезни. Наиболее часто недугом болеют в осенне-зимней период.

Симптомы скарлатины у детей

Скарлатина возникает преимущественно у детей, симптомы начинают проявляться спустя 1-7 дней после заражения — это инкубационный период скарлатины. В это время попавший в тело микроб размножается и активно выделяет токсины, но проявлений болезни еще нет.

Заболевание начинается остро — резкое повышение температуры и сильная боль в горле. Также у ребенка начинает болеть голова, начинается озноб и общее недомогание. Значительная интоксикация может провоцировать рвоту. При скарлатине дети жалуются на боли в горле при глотании, поэтому врач при осмотре обычно выявляет поражение миндалин — ангину.

К концу первого дня от начала болезни в области щек, туловища и конечностей появляется розовая точечная сыпь на фоне гиперемированной кожи. Она вначале появляется в области шеи, затем распространяется на спину и верхнюю часть груди.

Сыпь наиболее интенсивна в области кожных складок локтевых сгибов и подмышечных впадин. Часто она сопровождается зудом. Лицо больного «пылает», но вокруг рта и носа остается бледный носогубный треугольник неповрежденной кожи (симптом Филатова). При надавливании на месте высыпания сыпь исчезает на время, но потом вновь появляется.

Именно сыпь при скарлатине у детей является основным, самым патогенным симптомом, и объясняется действием эритрогенного токсина на мелкокалиберные сосуды как в коже, так и в других органах.

Подведя итоги, выделим первые признаки заболевания:

быстрое повышения температуры до 39-40С;
гиперемии задней стенки глотки, миндалин, дуг язычка, мягкого неба;
головная боль, ломота в мышцах, слабость;
повышенная подвижности или, наоборот, апатия и сонливость;
рвота, тахикардия;
боли в горле, увеличения переднешейных лимфоузлов;
покраснения языка и гипертрофии его сосочков.

К 3-5-м суткам заболевания самочувствие больного улучшается, температура тела начинает постепенно снижаться. Высыпания при скарлатине проходят примерно через неделю после начала заболевания, оставляя после себя сильное шелушение кожи, которая с поверхности ступней и ладоней слезает целыми пластами. Интенсивность шелушения напрямую зависит от обилия и продолжительности существования сыпи.

Скарлатина у детей, симптомы которой приносят инфицированному ребенку массу неудобств, серьезное заболевание, поэтому необходимо вовремя обратиться к доктору, чтобы не возникло осложнений. У взрослых иногда отмечается стертая форма течения заболевания, характеризующаяся незначительной интоксикацией, умеренным катаральным воспалением зева и скудной, бледной, кратковременной сыпью.

Лечение скарлатины

Легкие формы скарлатины лечатся в домашних условиях, тяжелые — в стационаре.

Больным детям назначают щадящую диету, десятидневный постельный режим и курс приема поливитаминов. Ребенку необходимо больше пить, чтобы выводить токсины из организма. После стихания острых симптомов постепенно осуществляется переход к обычному питанию.

Препаратом выбора для лечения и устранения причины возникновения скарлатины является пенициллин, его назначают курсом в течение 10 дней. В случае аллергии на пенициллин, лечение проводиться другими антибиотиками — эритромицин и цефазолин. Кроме антибиотиков, назначаются препараты — антигистаминные, препараты кальция, витамин С в повышенных дозах.

Скарлатина относится к заболеваниям, которые при своевременном лечении антибиотиками почти всегда заканчиваются благополучно, а без лечения — почти всегда заканчиваются тяжелыми осложнениями. Обязательным правилом для успешного лечения скарлатины в любой форме является соблюдение всех предписанных врачом рекомендаций.

Посещение детьми, переболевшими этим недугом, дошкольных учреждений и первых двух классов школ допускается после дополнительной изоляции на дому в течение 12 дней после выздоровления.

Доктор Комаровский:

Осложнения

Если первые признаки скарлатины у детей не вызвали у взрослых опасений, и они не обратились вовремя к врачу, то могут возникнуть осложнения.

Инфекция может распространиться с миндалин, вызывая средний отит, синусит, лимфаденит. Поздние осложнения скарлатины, связанные с инфекционно-алергическими механизмами (кардиты, артриты, нефриты аутоиммунного генеза). В подавляющем большинстве случаев при своевременно начатом лечении и адекватной антибиотикотерапии заболевание имеет благоприятный прогноз, без развития последствий.

Повторная скарлатина

В норме, после перенесения скарлатины в организме вырабатываются антитела к эритротоксину. Но, если иммунитет крайне ослаблен, возможна повторная атака возбудителями, которая наступила еще до полного излечения. И тогда болезнь выходит на новый виток у, казалось бы, начавшего выздоравливать ребенка.

А повторное заболевание скарлатиной через длительное время после перенесенной болезни отмечается в 2 — 4 % случаев. Это связывают с тем, что применение антибиотика с первых дней болезни не дает организму успеть выработать антитела к эритротоксину Но во второй раз скарлатина, как правила, проходит в более легкой форме. Лечение применяется аналогичное, разве что врач может назначить другой антибиотик, не тот, что был в первый раз.

Чаще при повторной атаке стрептококков наблюдается ангина, потому что все стрептококки разные, и у переболевшего человека вырабатываются антитела только к встретившемуся ему «скарлатинному» виду.

Профилактика скарлатины у детей

Общие меры профилактики скарлатины подразумевают своевременное выявление больных и носителей инфекции, их должная изоляция от коллектива, осуществление карантинных мероприятий.

Больного ребенка необходимо изолировать в отдельную комнату, его следует обеспечить отдельными вещами и посудой. Изоляция может прекратиться только после полного выздоровления. На людей, контактировавших с больным скарлатиной (например, в группе детского сада), накладывается карантин на 7 дней.

Прогноз

В настоящее время существуют две точки зрения на лечение и прогноз. Одна из них связывает лёгкость протекания современной скарлатины с изобретением антибиотиков. Другие авторы полагают, что улучшение питания и условий жизни оказали главное влияние на значительное облегчение течения скарлатины и снижение летальности.

Важным аргументом в пользу второй точки зрения служит тот факт, что скарлатина нередко протекает настолько легко, что антибиотики просто не применяются (иногда осознанно, но порой по причине несвоевременной диагностики), но, при должном уходе за ребёнком, это практически не влияет на осложнения и не приводит к гибели детей.

Источник

Скарлатина: симптоми, лікування, профілактика

Скарлатина — це інфекційне захворювання, яке викликає ß-гемолітичний стрептокок групи А. Для хвороби характерні дрібні точечні висипання, підвищення температури і озноб, загальна інтоксикація.

Ознаки скарлатини яскраво виражені на самому початку захворювання, що дозволяє своєчасно розпочати лікування. Однак бувають випадки, коли захворювання протікає практично без симптомів і при відсутності спрямованого лікування призводить до серйозних ускладнень.

Класифікація захворювання

Скарлатина класифікується за клінічною формою і тяжкістю захворювання.

За клінічної форми виділяють:

типову скарлатину (захворювання починається з носоглотки);
атипову скарлатину (опікова, ранова, післяопераційна, післяпологова).

За тяжкістю перебігу захворювання виділяють:

легка форма;
середня форма;
важка форма (токсична, септична, токсико-септична).

Виявивши симптоми скарлатини, необхідно якомога швидше звернутися до лікарні.

Причини і наслідки

Скарлатина виникає після передачі стрептококової інфекції від інфікованої людини (найбільшу небезпеку становлять випадки невираженого перебігу захворювання), а також від людей з назофарингітом і стрептококовою ангіною. Заразність становить приблизно 40%. Основною причиною скарлатини залишається розмноження бактерій в області зіву і мигдалин на тлі зниження імунітету. Небезпека зараження зростає в осінньо-зимовий період.

Якщо пацієнт не отримує належного лікування, інфекція поширюється по всьому організму, викликаючи порушення функцій деяких органів і систем. Наслідки скарлатини негативно позначаються на роботі серця, нирок, суглобів, головного мозку тощо.

Шляхи зараження

Збудник скарлатини належить до стрептококової групи, яка може вражати суглоби, нирки, мигдалини. Якщо під час проникнення інфекції в організм у людини знижений імунітет, то розвивається це захворювання.

Джерелом зараження є людина, яка хворіє на скарлатину або є носієм стрептококів. Інкубаційний період скарлатини триває в середньому 1,5-2 тижні. Інфікована людина є джерелом поширення інфекції протягом 3 тижнів з моменту появи перших ознак захворювання.

Скарлатиною можна заразитися:

повітряно-крапельним шляхом;
через іграшки і побутові предмети;
за допомогою продуктів харчування.

Патогенез

При типовій скарлатині у дітей і дорослих вхідними воротами інфекції є слизові оболонки носоглотки, зіву і лімфатичного кільця глотки. У деяких випадках можлива атипова форма скарлатини. В цьому випадку інфекція потрапляє в організм через рану або поверхню опіку, в яких відбувається запально-некротичні процеси.

Патогенез включає 3 основні компоненти:

септичний (мікроби поширюються в тканини, що оточують мигдалини, а потрапляючи в кров — і інші органи, важкі форми інфекції можуть формувати осередки вторинної патології у всьому організмі);
токсичний (визначає руйнування і відділення верхнього шару шкірного покриву, а також порушення роботи серця і мозку; властивою ознакою є «скарлатине серце» — збільшення розмірів серця через вплив токсинів);
алергічний (гостру фазу визначає поява висипань, а в ході одужання може статися ураження внутрішніх органів і сполучної тканини).

Стрептокок продукує екзотоксин, який безпосередньо впливає на розвиток ознак скарлатини: інтоксикація, висипання, лихоманка, алергічні реакції. Після одужання у пацієнта формується антитоксичний імунітет, який нейтралізує екзотоксини стрептококів будь-якої групи при наступних проникненнях інфекції в організм.

Етапи патогенезу інфекції:

зараження;
фаза інтоксикації і поширення бактерій;
фаза алергічних реакцій;
фаза формування імунітету.

Клінічні прояви захворювання

Симптоми скарлатини схожі з проявами ангіни або тонзиліту. Скарлатина у дітей і дорослих має схожу картину. Характерні висипання з’являються на 3-5 день з моменту захворювання. Це ознака розмноження стрептокока в організмі і його впливу на стінки дрібних судин.

Загальні ознаки скарлатини:

підвищення температури тіла до 38 градусів і вище;
лихоманка;
слабкість;
нудота і блювота;
збільшення мигдаликів з утворенням нальоту і гнійників;
почервоніння горла (так званий «вогняний зів»);
язик малинового кольору з набряклими, опуклими сосочками.

Характерна ознака скарлатини — чистий носогубний трикутник на тлі почервонілих щік.

Особливості протікання при вагітності

Скарлатина на ранніх термінах вагітності може стати причиною викидня, а на більш пізніх термінах викликати ускладнення. Після скарлатини може розвитися внутрішньоутробна гіпоксія і/ або запальні захворювання дихальних органів плода. Також, хвороба може стати причиною складних пологів. До прийому антибактеріальних препаратів при вагітності вдаються тільки в крайньому випадку.

Особливості скарлатини у дорослих

Скарлатина у дорослих проявляється практично так само, як і у дітей, проте протікає набагато важче, з критичним підвищенням температури і судомами. Найчастіше симптоматика у дорослих нечітка, що ускладнює постановку діагнозу і не дає змоги вчасно розпочати лікування.

Ускладнення

Ускладнення скарлатини можна розділити за типами та термінами виникнення.

За типами ускладнення бувають:

токсичні (інфекційно-токсичний шок);
інфекційні (ангіна, лімфаденіт, отит, аденоїдит, синусит, ларингіт, бронхіт, пневмонія тощо);
алергічні (інфекційно-алергічний міокардит, синовіт, гломерулонефрит, ревматизм).

За термінами виникнення виділяють:

ранні (бувають токсичними та інфекційними, виникають в основному через відсутність антибактеріальної терапії, з’являються на перший тиждень з моменту появи симптомів);
пізні (інфекційно-алергічні і іноді септичні, з’являються на другий тиждень з моменту появи симптомів).

Скарлатина у дітей раннього віку зустрічається рідко (завдяки імунітету, отриманого від матері), інтоксикація та інші симптоми проявляються в легкій формі, частіше проходить на тлі ГРВІ.

Перша допомога

Коли проявляються симптоми скарлатини, в першу чергу потрібно контролювати стан пацієнта і вчасно звернутися до фахівця. Категорично заборонено займатися самолікуванням, давати хворому антибактеріальні препарати без погодження з лікарем.

Для підбору правильної тактики лікування необхідна точна діагностика скарлатини, виключення схожих за симптомами захворювань.

Діагностика захворювання

Діагностика скарлатини включає бакпосів слизу з носа і зіву, виділень з рани, а також диференціальну діагностику. Лікар зазначає такі ознаки:

лихоманка, слабкість, підвищення температури;
поява характерних висипань;
білий слід на шкірі живота протягом 10-15 сек. після натискання;
висип на обличчі і блідість носогубного трикутника;
білий наліт на корені язика;
яскравий рум’янець на щоках;
малиновий язик з характерно збільшеними сосочками;
лущення шкіри в місцях висипань;
локалізація висипань в місцях згинів.

Лікування скарлатини

Лікування скарлатини на початковій стадії проводиться виключно симптоматично. Якщо хвороба протікає в легкій формі, пацієнт перебуває вдома. Госпіталізація потрібна в серйозних випадках при розвитку ускладнень. Протягом 10 днів пацієнт повинен дотримуватися постільного режиму. При скарлатині призначається курс антибактеріальної терапії для пригнічення росту кількості стрептокока і поширення його в інші органи і системи. Для полегшення стану всім хворим рекомендовано:

полоскати ротову порожнину відваром ромашки або розчином фурациліну;
приймати антигістамінні препарати для зняття свербіння в місцях висипань;
пити вітаміни для зміцнення імунітету і для профілактики ускладнень.

Контроль вилікуваності

Після успішного лікування скарлатини за пацієнтом потрібен нагляд, щоб вчасно діагностувати ускладнення. Так, слід стежити за характеристиками сечі і станом суглобів — основними ускладненнями після скарлатини є гломерулонефрит і ревматизм.

Карантин при цьому захворюванні триває 10 днів, якщо захворювання проходить у легкій формі. Але і після зникнення симптомів і повної вилікованості заборонено відвідувати місця скупчення людей (дитячі садки, офіси, школи) ще протягом 12 днів. Таким чином, контроль над станом пацієнта займає не менше 3 тижнів.

Профілактика скарлатини

Основними методами профілактики скарлатини є ізоляція хворого, а також тижневий карантин в класі шкільного або дошкільного закладу, який відвідує дитина (або в офісі, якщо захворів дорослий). На жаль, від скарлатини не існує вакцини і попередити зараження неможливо.

Дієва профілактика скарлатини включає:

дотримання правил особистої гігієни;
дезінфекцію особистих речей;
регулярне вологе прибирання і провітрювання приміщень;
обмеження перебування в місцях масового скупчення людей.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам’ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров’ю.

Даневський Віталій Олександрович

Автор статті:

Лікар-інфекціоніст вищої категорії, сімейний лікар

Махіня Наталія Володимирівна

Експерт у напрямку:

Дитячий лікар-інфекціоніст вищої категорії

До якого лікаря звернутися?

Багато хто задається питанням «який лікар лікує скарлатину», до кого звернутися, якщо виявлені ознаки захворювання. Лікуванням захворювання займаються педіатри, терапевти та інфекціоністи. Ці фахівці займаються діагностикою захворювання, диференціюванням його від ангіни, тонзиліту або алергії, а також контролем вилікуваності.

Ефективне лікування скарлатини в м. Київ проводять в медичному центрі МЕДІКОМ (Оболонь, Печерськ). Досвідчені фахівці підбирають для кожного випадку максимально щадну і ефективну тактику лікування. Зателефонуйте нам і ви зможете дізнатися вартість консультації фахівців, записатися на прийом і отримати відповіді на ваші запитання. Пам’ятайте, що своєчасний початок лікування — запорука швидкого одужання без ускладнень!

Антропова Татьяна Викторовна