Локалізація функцій кори головного мозку

Содержание статьи

Локалізація функцій в корі головного мозку. Синдроми ураження.

Мы поможем в написании ваших работ!

Мы поможем в написании ваших работ!

Мы поможем в написании ваших работ!

ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Головний мозок (encephalon,cerebrum) включає праву і ліву півкулі та мозковий стовбур. Кожна півкуля має три полюси: лобовий, потиличний і скроневий. У кожній півкулі виділяють чотири частки: лобову, тім’яну, потиличну, скроневу та острівець.

Поверхня великого мозку є корою, вона порізана борознами, що розділяють її на частки і звивини, внаслідок чого значно збільшується площа кори.

Функції кори головного мозку

1. Це вищий відділ ЦНС

2. Забезпечує довільні рухи, дає початок пірамідному шляху

3. Кора є органом свідомого сприймання чутливих подразнень

4. Кора є анатомічною базою умовно-рефлекторної діяльності.

5. Кора є органом аналізу і синтезу всіх подразнень з зовнішнього світу і з внутрішніх органів.

6. Кора є носієм індивідуального досвіду.

7. Кора відповідає за психічну діяльність і мову.

8. Кора забезпечує регулюючий вплив на нижчележачі відділи нервової системи.

Лобна частка. Локалізація функцій. Функцією кори лобних часток є організація рухів і рухових механізмів мови, поведінки, мислення і пам’яті.

1. Передня центральна звивина – це рухові проекційні ділянки для мускулатури протилежної частини тіла.

Проекція для окремих м’язових груп представлена тут у оберненому порядку до розташування їх на тілі: верхнім відділам передньої центральної звивини відповідає нога, середнім відділам – рука, та нижнім відділам – обличчя, язик, глотка, гортань.

2. Задній відділ верхньої лобної звивини – це проекційна зона, що відповідає за рухи тулуба, є центром прямоходіння і прямостояння. Центр зв’язаний з протилежною півкулею мозочка (через міст).

3. Задній відділ середньої лобної звивини – центр повороту голови і очей в протилежну сторону. Шляхи, що йдуть від цього центру, мають зв’язок (через пірамідний шлях) з заднім повздовжнім пучком у стовбурі головного мозку і здійснюють іннервацію погляду.

4. Поряд з центром повороту голови і очей розташований центр письма.

5. Задній відділ нижньої лобної звивини лівої півкулі – центр експресивної (моторної) мови (центр названий іменем французького вченого Брока).

Симптоми пораження та подразнення

Лобна доля

1. Вогнища в зоні передньої центральної звивини викликають центральні парези та паралічі. Оскільки клітини Беца розташовані тут компактно, то ураження кори проявляються обмеженими монопарезами з явним переважанням в руці, в нозі або в обличчі, або чистими моноплегіями на протилежному боці.

2. Подразнення прецентральної звивини патологічним процесом супроводжується нападами джексонівської епілепсії, які проявляються у вигляді клонічних або тоніко-клонічних судом обмежених м¢язових груп, відповідних часткам кори, які подразнюються: судоми виникають на боці, протилежному патологічному осередку в мозку і не супроводжуються втратою свідомості.

3. Подразнення переднього адверсивного поля (заднього відділу верхньої лобної звивини) викликає раптові судоми одразу всієї протилежної мускулатури з втратою свідомості.

4. Подразнення задніх відділів середньої лобної звивини призводить до приступів поєднаного повороту голови та очей в бік, протилежний патологічному осередку.

5. Подразнення оперкулярної частки нижньої лобної звивини викликає напади ритмічних жувальних рухів, прицмокування, облизування, тощо.

6. Ураження передніх відділів верхньої та середньої лобних звивин викликає лобну атаксію, яка проявляється в основному розладами ходи та стояння. Хворий не може утримуватися в вертикальному положення і падає (астазія), а також не може ходити (абазія). Хода нагадує лисячу, відмічається хиткість при ході переважно в бік протилежний вогнищу ураження.

7. Ураження задніх відділів середньої лобної звивини призводить до повороту голови і очей в бік осередку (корковий параліч погляду).

8. При ураженні задньої частки нижньої лобної звивини (центру Брока) виникає моторна афазія. Хворий втрачає набуті мовні навички, не може висловити своєї думки. При цьому він розуміє звернену до нього мову. При легких ураженнях можуть виникати “словесні емболи”, персеверації, аграматизм, ехолалія, “телеграфний стиль мови”

Розрізняють (за А. Лурія) 3 форми моторної афазії: аферентну, еферентну, динамічну

а) Аферентна моторна афазія пов’язана з ушкодженням нижніх відділів зацентральної (постцентральної) звивини, які забезпечують іннервацію оральної, артикуляційної мускулатури. При такій афазії страждає артикуляція звуків. У хворого втрачається автоматизована мова, повторення слів, називання предметів. Ця афазія пов’язана з оральною апраксією.

б) Еферентна моторна афазія – це афазія Брока, тобто вона виникає, при ураженні центру Брока в лівій півкулі (у правшів). При ній зберігається артикуляція окремих звуків, але хворий не може вимовляти серію звуків, слова, фрази. При повній афазії хворий зовсім не говорить, при неповній – зберігається телеграфний стиль мови (речення будуються переважно з іменників).

в) Динамічна моторна афазія – це афазія, що виникає при ураженні кіркової зони попереду від центру Брока. Для цього виду афазії характерна мовна аспонтанність, відсутність мовної ініціативи, коли хворий не хоче активно говорити. Проте він добре повторює окремі речення, слова, відповідає на запитання.

9. Аграфія – втрата письма. Буває при ураженні задніх відділів середньої лобної звивини

10. При ураженні лобної частки можуть з’являтись субкортикальні рефлекси.

11. Поява “хапальних” феноменів. У хворого спостерігається мимовільне захоплення рукою предмета при торканні його до його долоні. “Нав’язливе хапання” – це мимовільне бажання захоплювати оточуючі предмети або слідкувати рукою за переміщенням предмету (феномен спостерігається у маленьких дітей в результаті розгальмування).

12. Феномен “супротиву” або “протидії” – при спробі лікаря вивести ту чи іншу частину тіла хворого з певного положення автоматично напружуються м’язи-антагоністи і виникає певний опір

Читайте также:  Нужна ли прививка от кори подросткам

13. При ураженні полюса лобної частки і дифузних ураженнях кори лобних часток розвиваються розлади психіки, які мають свої особливості і вважаються характерними для даної локалізації процесу – так звана лобна психіка.

Спостерігається: апатія, торпідність психічних реакцій, послаблення пам’яті та уваги, відсутність критичного ставлення до свого стану, неадекватна оцінка важкості захворювання. частіше ніж депресія, спостерігаються ейфорія, схильність до гумору, грубих та плоских жартів, дитячість у поведінці, типовими є неохайність хворого (сечовипускання у палаті на підлогу, в ліжко).

14. Іноді спостерігається невиразність та маскоподібність обличчя, загальна гіпокінезія, що пояснюється ураженням зон лобної частки, пов’язаних з екстра пірамідною системою.

15. Лобна апраксія. Це розлади рухової активності, зміни поведінки, що з’являються за рахунок порушення навичок, вчинків, дій, набутих протягом життя. Найбільш переконливими є своєрідні розлади поведінки під час сечовипускання у хворих з ураженням лобних часток.

Тім’яна частка

Функція тім’яної частки пов’язана, в основному, з орієнтацією в просторі і часі і з аналізом подразнень від чутливих рецепторів.

Локалізація функцій в тім’яній частці

1. В постцентральній звивині знаходиться ядро аналізатора загальної чутливості. В ній закінчуються провідні шляхи больової, температурної, тактильної, м’язово-суглобової і вібраційної чутливості. У верхніх відділах постцентральної звивини представлена чутливість від нижньої кінцівки, в середніх – від руки, в нижніх – від обличчя.

2. Верхня тім’яна частка. Тут представлені складні види чутливості: стереогностична, локалізації, дискримінації, відчуття ваги, тиску, положення кінцівки в просторі.

3. Нижня тім’яна частка. В надкрайовій звивині знаходиться центр праксису. В кутовій звивині лівої тім’яної частки – центри читання (лекції) та лічби (калькулії).

Источник

Локалізація функцій в корі великого мозку

У
корі великого мозку містяться центри,
які регулюють виконання тих чи інших
функцій.

Дослідження
цито– і мієлоархітектоніки кори
головного мозку започаткував київський
анатом  В. О. Бец, а продовжив –
І.П. Павлов.

Ці
центри, за І.П.Павловим, поділяють на:

— центри
першої сигнальної системи
 (проекційні),
які є у людини і тварини;

— центри
другої сигнальної системи
 (асоціативні),
які є тільки у людини і зумовлені
розвитком усного та писемного мовлення.

До проекційних
центрів
 (центрів
першої сигнальної системи) належать:

— кірковий центр
зору
,
який розташований на присередній
поверхні потиличної частки (facies lis
lobi occipitalis) з боків острогової борозни
(sulcus calcarinus);

— кірковий центр
слуху
,
який розміщений в глибині бічної борозни
(sulcus lateralis) на верхній поверхні середньої
частини верхньої скроневої звивини
(facies superior partis e gyri temporalis superioris) в корі
поперечних скроневих звивин (gyri temporales
transversi) – закрутках Гешля;

— кірковий
центр 
нюху та смаку,
який локалізований в гачку (uncus);

— кірковий
центр
 загальної
чутливості
 (больової,
температурної, тактильної), що представлений
зацентральною звивиною (gyrus postcentralis);

— кірковий
центр 
рухового
аналізатора
,
що представлений передцентральною
звивиною (gyrus precentralis) та прицентральною
часточкою (lobus paracentralis). У цьому центрі
сприймається пропріоцептивна чутливість
і звідси регулюється діяльність скелетних
м’язів;

— кірковий
центр 
співдружнього
повороту голови
 і очей
в протилежний бік
,
розміщений в задніх відділах середньої
лобової звивини (pars posterior gyri frontalis medii);

— кірковий
центр рухового аналізатора 
практичних
навичок
 (цілеспрямованих,
координованих рухів, набутих у процесі
трудової діяльності), що розміщений у
ділянці нижньої тім’яної часточки в
надкрайовій звивині (lobulus parietalis inferior
gyri supramarginalis).

Цей
руховий аналізатор координує рухи,
пов’язані з професійними і спортивними
діями або складними набутими навиками,
тобто здійснює всі цілеспрямовані
складні комбіновані рухи – функція
праксії (praxis – практика).

У
людей з домінуючою правою рукою цей
аналізатор розміщений у лівій півкулі
великого мозку, а у людей з домінуючою
лівою рукою – у правій півкулі великого
мозку.

Ураження
цього центру призводить до втрати
здатності виконання складних координованих
рухів – апраксії, незважаючи на
відсутність паралічу.

— кірковий
центр 
стереогнозу (тримірно–просторового
відчуття), що міститься у верхній тім’яній
часточці (lobulus parietalis superior).

Усі
вищеописані кіркові центри двосторонні,
а в передцентральній та зацентральній
звивинах кіркові центри правої половини
тіла людини розташовані в лівій півкулі,
а лівої – у правій півкулі
.

Слід
зауважити, 
що
чутливі та рухові функції голови представлені
в нижніх частинах цих звивин
,
а з ніг –
у верхніх
.

До асоціативних
центрів
 (центрів
другої сигнальної системи) належать:

— кірковий
центр 
артикуляції
мови
 –
центр Брока, який міститься у задніх
відділах нижньої лобової звивини (gyrus
frontalis inferior).

Цей
центр є найбільш важливим для вимовляння
слів.

При
його ушкодженні втрачається рухова
програма слова, людина не може вимовляти
склади та слова – моторна афазія;

— кірковий слуховий
аналізатор мови
 –
центр Верніке міститься у задніх відділах
верхньої скроневої звивини (gyrus temporalis
superior). Цей центр є найбільш важливим для
розуміння мови. При його ушкодженні має
місце сенсорна афазія (втрата розуміння
власної усної мови).

— кірковий центр
письма
 (писемної
мови), або руховий
аналізатор письмових знаків
 локалізується
в задній частині середньої лобової
звивини (gyrus frontalis medius).

Діяльність
цього центру тісно пов’язана з
аналізаторами рухів руки і узгодженого
повороту голови та очей в протилежний
бік.

Ушкодження
аналізатора письмових знаків призводить
до порушення тонких рухів в написанні
букв, слів та інших знаків – аграфії
(порушення здатності писати), при
збереженні інших практичних навичок;

— кірковий центр
читання
 (зоровий
аналізатор писемної мови) розміщений
в кутовій звивині (gyrus angularis). При його
ушкодженні порушується здатність читати
та розуміти написане) – алексія.

Усі
центри мови непарні і розміщені у правші
в лівій півкулі, а у лівші – у правій
півкулі
.

Соседние файлы в предмете Анатомия головы и шеи

  • #
  • #
  • #
  • #
  • #
  • #
  • #

Источник

Локалізація функцій у корі головного мозку

Слід
зазначити, що нині чітко розрізняють
локалізацію функцій і локалізацію
симптомів. Під функцією розуміють
складну пристосувальну діяльність
організму, що спрямована на здійснення
будь-якого фізіологічного або
психологічного завдання. Ця пристосувальна
діяльність може здійснюватися різними
способами, але важливо, щоб результат
відповідав поставленому перед організмом
завданню. Наприклад, психічна діяльність
включає в себе дуже складні функціональні
системи. Складність, багатоповерховість
структурної організації таких систем,
взаємозамінюваність їх окремих ланцюгів
свідчать про те, що вони можуть
здійснюватися лише комплексом одночасно
працюючих зон, кожна з яких робить свій
внесок у їх здійснення. Локальне
пошкодження окремих частин подібної
системи супроводжується появою тих або
інших клінічних симптомів, які
віддзеркалюють порушення будь-якої
діяльності цієї складної функціональної
системи. Так, складна мовна функція
пов’язана не тільки з корою мозку, а й
із підкірковими відділами та стовбуром
мозку. Порушення мови в зв’язку з цим
спостерігається при пошкодженні різних
відділів мозку.

Читайте также:  Корь у ребенка на гв

У корі мозку закінчуються
провідники різних видів чутливості
(кіркові зони аналізаторів). Пошкодження
цих відділів спричинює розлади чутливості:
шкірної (зацентральна звивина, тім’яна
частка), кінестетичної (ті самі зони й
лобова частка), слухової (верхня скронева
звивина і звивина Гешля в глибині
Сільвієвої борозни), зорової (внутрішня
поверхня потиличних часток, більш
складні розлади зору — при ураженні
зовнішніх поверхонь потиличних часток),
нюхової (медіальна поверхня скроневої
частки — парагіпокампова звивина),
смакової (кора навколо острівця Рейля),
вестибулярно-просторової (на з’єднанні
скроневої, тім’яної й потиличної
часток). При подразненні цих частин кори
головного мозку виникають парестезії,
галюцинації та інші розлади.

При пошкодженні прецентральної
звивини виникають пірамідні розлади
(центральні паралічі або парези), при
осередках у премоторній зоні і на
внутрішньо-медіальній поверхні лобових
часток — екстрапірамідні розлади.

Пошкодження лобових і
скроневих часток супроводжується
порушенням координації рухів і призводить
до розвитку астазії — абазії (при цьому
хворі падають на протилежний від осередку
пошкодження бік).

Осередки пошкодження в
медіобазальних відділах скроневих і
лобових часток (лімбічна зона) призводять
до розвитку вегетативно-вісцеральних
розладів.

Слід зазначити, що всі
функціональні системи (аналізатори)
побудовані за вертикальним принципом.
Аналізатор — рефлекторний апарат, який
настроює нервову систему на краще
сприйняття подразнення. Аналізатор на
периферії починається з рецепторів,
потім ідуть провідники, які закінчуються
в корі головного мозку. Розрізняють
первинну зону аналізатора (там, де
безпосередньо закінчуються
шляхи того або іншого виду чуття,
вторинну зону, що розміщена
навколо первинної зони й містить велику
кількість асоціативних волокон, і
третинну зону, до якої належить майже
вся кора головного мозку. В аналізаторі
відбуваються складні нейрофізіологічні
процеси: вищий аналіз (точне диференціювання)
і вищий синтез чутливості.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]

  • #
  • #
  • #
  • #
  • #
  • #
  • #
  • #
  • #
  • #
  • #

Источник

Кора головного мозга: участки, анализаторы

Значение, роль коры больших полушарий головного мозга человека

В статье мы рассмотрим локализацию функций, участки, анализаторы, поля, участки, области зоны коры больших полушарий головного мозга человека (мужчины, женщины). Неврологи, невропатологи, рефлексотерапевты, рефлексологи выделяют 4 основных положения, применительно к практической деятельности невропатолога, современного учения о локализации функций в коре головного мозга.

1. Очень сложная морфологическая и функциональная дифференциация коры больших полушарий головного мозга. Лобная доля больше отвечает за двигательные функции. Теменная, затылочная и височная зоны больше отвечают за чувствительные функции.

2. Динамичность и относительность локализаций функций коры головного мозга. Определенный участок коры головного мозга, обеспечивая какую-то одну функцию, в то же время в разнообразных сочетаниях с другими ее полями может участвовать в осуществлении различных корковых функций и образовывать новые кортикальные связи. Это имеет значение в процессах компенсации при таких состояниях, как поражение коры головного мозга, нарушение коры головного мозга, смерть или повреждение коры головного мозга, отмирание, незрелость коры головного мозга.

3. Формирование специальных корковых областей в процессе практической деятельности.

Функция творит центр

По Ивану Петровичу Павлову: «Функция творит центр!» В раннем детстве границы корковых центров диффузны и менее дифференцированы, и лишь по мере приобретения жизненного опыта происходит постепенная концентрация функциональных зон, в связи с чем у детей первых лет жизни слабо выражены очаговые корковые симптомы и чаще преобладает общемозговая симптоматика.

4. Существенные различия в локализации более простых и более сложных функций. Чем проще функция, тем она точнее локализована. И наоборот, наиболее сложные функции обусловлены интегративной деятельностью всего головного мозга, поэтому понятие «корковый центр» (отдел коры головного мозга, поля коры головного мозга, участки коры головного мозга, части коры головного мозга) в большинстве случаев относительное и условное. К простым корковым функциям относятся чувствительная функция, двигательная функция, зрительная функция, слуховая функция, вестибулярная функция, обонятельная функция, вкусовая функция. К сложным корковым функциям относятся речь, письмо, чтение, счет, праксис, гнозис, мышление, память.

Локализация функций и симптомов

Проводя топическую диагностику рефлексотерапевт, невролог, невропатолог, микроневропатолог, детский невролог, взрослый невролог определяет не только локализацию поражения корковых центров, но и локализацию симптомов. Простые корковые функции связаны с проекционными пластинками коры (пятой и четвертой), имеющими непосредственную связь с периферией и являющимися корковыми отделами анализаторов. Сложные корковые функции связаны с ассоциативными слоями коры (вторым и третьим). Последние слои соединены горизонтальными волокнами с другими участками коры головного мозга в пределах одного полушария и не имеют прямого выхода на периферию. Большое значение в обеспечении сложных корковых функций имеют также комиссуральные связи между полушариями, проходящими через мозолистое тело.

Простые корковые функции обычно представлены в обоих полушариях головного мозга. Сложные корковые функции чаще имеют асимметричное представительство в правом или левом полушарии головного мозга. Итак, какие бывают поля, участки, области, типы коры головного мозга, отделы, анализаторы, части коры головного мозга?

Двигательная кора головного мозга, двигательные центры головного мозга, двигательные анализатор, моторный

Главным корковым отделом двигательного анализатора, его первичным полем, является предцентральная извилина, в верхних отделах которой находится проекционная область мышц стопы, голени, бедра, в средней части – туловища и руки, в нижней трети – лица. Двигательная иннервация построена по соматотопическому принципу. На этом уровне осуществляются тонкие дифференцированные движения. Кроме того, имеются дополнительные двигательные зоны – это вторичные поля двигательного анализатора и третичные поля двигательного анализатора. Дополнительные двигательные зоны обеспечивают сложные автоматизированные двигательные акты. Например, в парацентральной дольке находятся корковые центры тазовых органов. В задних отделах верхней лобной извилины находится переднее адверсивное поле. Заднее адверсивное поле располагается на границе верхней теменной дольки и затылочной области. Задние отделы средней лобной извилины отвечают за сочетанный поворот головы и глаз в противоположную сторону. Задние отделы нижней лобной извилины осуществляет движения типа орального автоматизма – глотание, жевание, лизание.

Чувствительная кора головного мозга, чувствительные центры головного мозга, чувствительный анализатор

Главным корковым отделом поверхностных и глубоких видов чувствительности является постцентральная извилина, где также имеется соматотопическое представительство участков периферии, аналогичное вышеуказанному. К поверхностной чувствительности относятся температурная чувствительность, болевая чувствительность, тактильная чувствительность.

Читайте также:  Корь в каком возрасте опасна

Стереогноз, стереогнозис

Сложные виды чувствительности локализованы в коре полушарий головного мозга на уровне верхней теменной дольки, где отсутствует соматотопика. К сложным видам чувствительности относятся стереогностическая чувствительность (стереогноз, стереогнозис), двумерно-пространственная чувствительность, чувство локализации и дискриминации. Зрительная проекционная зона (зрительная зона коры) занимает область шпорной борозды – внутренняя поверхность затылочной доли. Слуховая проекционная зона (слуховая зона коры) занимает центр верхней височной извилины и извилину Гешля. Вестибулярная проекционная зона находится рядом со слуховой. Обонятельная проекционная зона локализуется на внутренней поверхности височной доли, в извилине гиппокампа. Вкусовая проекционная зона находится рядом с последней, а также в области покрышки и островка Reili.

Теперь остановимся на локализации сложных корковых функций.

Обычно сложные корковые функции локализуются в левом полушарии головного мозга у правшей и в правом полушарии головного мозга у левшей.

Речевой анализатор, центр Вернике, центр Брока, функция речи — сенсорный центр

Функцию речи обеспечивает сенсорный центр (центр Вернике), который располагается в заднем отделе верхней височной извилины. При поражении центра Вернике наблюдается сенсорная афазия. Также функцию речи обеспечивает двигательный центр (центр Брока), который располагается в области задних отделов нижней лобной извилины. При поражении центра Брока наблюдается моторная афазия. При патологии на стыке височной и затылочной долей формируется амнестическая афазия и семантическая афазия. Речевые зоны коры головного мозга.

Лексический анализатор, центр лексии, функция чтения

Функции чтения обеспечивает лексический центр (центр лексии). Центр лексии располагается в угловой извилине.

Графический анализатор, центр графии, функция письма

Функции письма обеспечивает графический центр (центр графии). Центр графии располагается в заднем отделе средней лобной извилины.

Счетный анализатор, центр калькуляции, функция счета

Функции счета обеспечивает счетный центр (центр калькуляции). Центр калькуляции располагается на стыке теменно-затылочной области.

Праксис, праксический анализатор, центр праксиса

Праксис – это способность к выполнению целенаправленных двигательных актов. Праксис формируется в процессе жизнедеятельности человека, начиная с грудного возраста, и обеспечивается сложной функциональной системой мозга с участием корковых полей теменной доли (нижняя теменная долька) и лобной доли, особенно левого полушария у правшей. Для нормального праксиса необходимы сохранность кинестетической и кинетической основы движений, зрительно-пространственной ориентировки, процессов программирования и контроля целенаправленных действий. Поражение праксической системы на том или ином уровне проявляется таким видом патологии, как апраксия. Термин «праксис» происходит от греческого слова «praxis», которое означает «действие». Апраксия – это нарушение целенаправленного действия при отсутствии параличей мышц и сохранности составляющих его элементарных движений.

Гностический центр, центр гнозиса

В правом полушарии у правшей, в левом полушарии головного мозга у левшей представлены многие гностические функции. При поражении преимущественно правой теменной доли может возникать анозогнозия, аутопагнозия, конструктивная апраксия. С центром гнозиса также связаны музыкальный слух, ориентация в пространстве, центр смеха.

Память, мышление

Наиболее сложные корковые функции – это память и мышление. Эти функции не имеют четкой локализации.

Память, функция памяти

В реализации функции памяти участвуют различные участки. Лобные доли обеспечивают активную целенаправленную мнестическую деятельность. Задние гностические отделы коры связаны с частными формами памяти — зрительной, слуховой, тактильно-кинестической. Речевые зоны коры осуществляют процесс кодирования поступающей информации в словесные логико-грамматические системы и словесные системы. Медиобазальные отделы височной доли, в частности гиппокамп, переводят текущие впечатления в долговременную память. Ретикулярная формация обеспечивает оптимальный тонус коры, заряжая ее энергией.

Мышление, функция мышления

Функция мышления – это результат интегративной деятельности всего головного мозга, особенно лобных долей, которые участвуют в организации целенаправленной сознательной деятельности человека, мужчины, женщины. Происходят программирование, регуляция и контроль. При этом у правшей левое полушарие является основой преимущественно абстрактного словесного мышления, а правое полушарие связано главным образом с конкретным образным мышлением.

Развитие корковых функций начинается с первых месяцев жизни ребенка, достигает своего совершенства к 20 годам.

Зоны коры головного мозга

В последующих статьях мы остановимся на актуальных вопросах неврологии: зоны коры головного мозга, зоны больших полушарий, зрительная, зона коры, слуховая зона коры, моторные двигательные и чувствительные сенсорные зоны, ассоциативные, проекционные зоны, моторные и функциональные зоны, речевые зоны, первичные зоны коры головного мозга, ассоциативные, функциональные зоны, фронтальная кора, соматосенсорная зона, опухоль коры, отсутствие коры, локализация высших психических функций, проблема локализации, мозговая локализация, концепция динамической локализации функций, методы исследования, диагностики.

Кора головного мозга лечение

В Сарклиник применяются авторские методы восстановления работы коры головного мозга. Лечение коры головного мозга в России у взрослых, подростков, детей, лечение коры больших полушарий головного мозга в Саратове у мальчиков и девочек, парней и девушек, мужчин и женщин позволяет восстановить утраченные функции. У детей активизируется развитие коры головного мозга, центры головного мозга. У взрослых и детей лечится атрофия и субатрофия коры головного мозга, нарушение коры, торможение в коре, возбуждение в коре, повреждение коры, изменения в коре, болит кора, сужение сосудов, плохое кровоснабжение, раздражение и дисфункция коры, органическое поражение, инсульт, отслоение, повреждение, диффузные изменения, диффузная ирритация, отмирание, недоразвитие, разрушение, болезни, перинатальная энцефалопатия и постреанимационная энцефалопатия, детский церебральный паралич, минимальная мозговая дисфункция, задержка речевого развития, задержка психомоторного развития, ЗРР ЗПМР, родовая травма. Клетки, нейроны коры восстанавливают свою работу, происходит восстановление структуры и функции. Структура и активность коры головного мозга восстанавливается, полипептиды и их содержание приходят в норму, кора и подкорка начинают работать. У детей происходит адекватное возрасту созревание коры больших полушарий головного мозга. К сожалению, при определенных патологических состояниях происходить смерть, гибель клеток коры головного мозга, в этом случае восстановить работу коры не удается. На сайте sarclinic.ru Вы можете задать онлайн бесплатно вопрос доктору Если кора головного мозга пострадала, то при правильном и адекватном лечении есть возможность восстановления ее функций.

Запись на консультации.Имеются противопоказания. Необходима консультация специалиста.

Текст: ® SARCLINIC | Sarclinic.com Sаrlinic.ru Фото: © MedusArt / Фотобанк Фотодженика / photogenica.ru Люди, изображенные на фото, — модели, не страдают от описанных заболеваний и/или все совпадения исключены.

Написать комментарий

Ваш не будет опубликован. Обязательные поля отмечены символом *

Источник