Лікування коклюшу у дитини
Содержание статьи
Коклюш, лікування, симптоми і ускладнення коклюшу, ознаки, профілактика та попередження коклюшу, народні методи лікування коклюшу
Коклюш це гостре повітряно-крапельне інфекційне захворювання, характерною ознакою якого є нападоподібний спазматичний кашель. Коклюш дуже небезпечне інфекційне захворювання дихальних шляхів, особливо для дітей молодших 2-х років.
Збудником коклюшу є паличка
Борде-Жангу (Bordetella pertussis)
, свою назву ця «злісна» паличка отримала на честь бельгійського вченого Ж. Борде і французького О. Жангу, які вперше її описали. Бордетелла дуже нестійка в зовнішньому середовищі, швидко гине при висушуванні.
Коклюш є одним із самих заразних захворювань. При контакті з хворим у сприйнятливих людей захворювання розвивається майже в 100-а відсотках випадків. Найчастіше хворіють діти дошкільного віку, на дорослих людей доводиться тільки близько 5-ти відсотків.
Симптоми коклюшу, процес розвитку хвороби, ускладнення коклюшу
Процес розвитку коклюшу
Бактерії впроваджуються в слизову оболонку верхніх дихальних шляхів, де й починається запалення зі збільшенням утворення слизу. Слизово-гнійні пробочки закупорюють просвіт дрібних бронхів і порушують функцію дихальних шляхів.
Перенесене захворювання і вакцинація не забезпечують довічної несприйнятливості до нього. Тому можливі повторні захворювання у дорослих.
Інкубаційний період триває від 2 до 14 днів.
Симптоми коклюшу
— Захворювання починається з нездужання, погіршення апетиту, нежиті, невеликого підвищення температури і слабкого кашлю, який зберігається протягом 1-2 тижнів, після чого його частота та інтенсивність починають посилюватися.
— Наприкінці нападів кашлю відзначається, особливо у дітей раннього віку, затяжне, часто болісне ускладнення вдиху (Важко вдихати), відбувається виділення в’язкої склоподібної мокроти, іноді буває блювота.
— Під час нападу кашлю дитина збуджена, обличчя синюшне, вени шиї розширені, язик висовується з рота, можливо кровохаркання і носова кровотеча, зупинка дихання.
— Кашель, напади якого повторюються від 5 до 50 на добу, триває протягом 2-4 тижнів. Потім частота та інтенсивність кашлю зменшуються, хоча кашель триває ще протягом 2-3 тижнів.
У дорослих і дітей старшого віку захворювання протікає менш важко і супроводжується ознаками вираженого, наполегливого бронхіту.
Наслідки і ускладнення коклюшу
При своєчасному і правильному лікуванні хворого, а також при належному догляді за ним ускладнень зазвичай не спостерігається і пацієнти швидко йдуть на поправку, а всі симптоми захворювання проходять, не залишаючи ніяких наслідків. Але все ж існує ризик ускладнень.
Серед найчастіших ускладнень коклюшу особливо виділяється запалення легенів
. Його причиною може стати і коклюшна паличка, і вторинна інфекція. На запалення легенів вказує раптове підвищення температури, почастішання кашлю і погіршення загального самопочуття між нападами.
При коклюші можуть також розвинутися
:
— Ларингіт;
— Бронхиоліт;
— Апное (зупинка дихання);
— Носова кровотеча;
— Помилковий круп;
— Пупкова або пахова грижа.
Також до можливих наслідків захворювання можна віднести ураження мозку (енцефалопатію), яке в деяких випадках може закінчитися глухотою, епілепсією або летальним наслідком через судоми.
Зазвичай ускладнення при коклюші розвиваються у немовлят і людей похилого віку. У дорослих хвороба протікає без особливих ускладнень.
Лікування, профілактика та попередження коклюшу
Лікування коклюшу
Лікування найчастіше проводиться дома. На початку захворювання ефективний засобом є еритроміцин (Бактеріостатичний антибіотик з групи макролідів), але у період приступоподібного кашлю він не допомагає. Основою при лікуванні є — режим, свіже повітря, спокійна обстановка, хороше харчування та вітаміни. Необхідно іграми відволікати хвору дитину від кашлю, більше перебувати на свіжому повітрі. Прописуються відхаркувальні засоби.
Госпіталізації підлягають хворі з родин, де є новонароджені та діти старшого віку, не вакциновані проти коклюшу.
Ізоляція хворого коклюшем триває 25 днів з початку захворювання при наявності двох негативних результатів бактеріологічного дослідження, без нього — не менше 30 днів з дня захворювання.
Лікування коклюшу у маленьких дітей до 1 року
проводиться в стаціонарі, оскільки у них часто виникають небезпечні зупинки дихання. Дітей старшого віку лікують в домашніх умовах. У легких випадках немає необхідності в постільному режимі. Навпаки, рекомендуються прогулянки на свіжому повітрі (без контакту з іншими дітьми). Оскільки коклюш — це дуже заразне захворювання, дитину необхідно ізолювати на 30 днів від початку захворювання.
Для знищення коклюшової палички призначають антибіотики — еритроміцин, ампіцилін або тетрациклін. Бактерія швидко гине під впливом терапії і не виробляє стійкості до антибіотиків. Але це не призводить до зменшення кількості і сили нападів кашлю. Даний неприємний симптом при коклюші викликаний перезбудженням кашльового центру в мозку, яке не проходить навіть після знищення збудника. Основна мета антибіотикотерапії при коклюші — це зробити хвору людину незаразною. Позбавити від кашлю застосування антибактеріальних препаратів може тільки на ранніх стадіях захворювання.
Одужання при коклюші займає тривалий час, тому необхідно набратися терпіння. Напади кашлю можуть провокувати фізичне навантаження, чхання, стрес, а також жування і ковтання. Тому дитину потрібно годувати часто, але маленькими порціями. У кімнаті хворого повинно бути зволожене і прохолодне повітря.
Щоб полегшити кашель, виписують нейролептичні засоби. Звичайні протикашльові препарати неефективні у разі коклюшу, оскільки ніяк не впливають на кашльовий центр у мозку. Але вони можуть запобігти розвитку запалення легенів, розріджуючи мокроту, яка порушує прохідність бронхів.
Профілактика коклюшу
Основний спосіб профілактики кашлюку — це вакцинація, яка в 70-80% попереджає захворювання. Навіть якщо щеплена дитина захворює на коклюш, вона переносить його в легкій формі. Вакцина від коклюшу входить до складу комплексної вакцини АКДП, яка захищає також від дифтерії і правця.
Попередження коклюшу
Всім дітям з 3 місяців проводиться курс вакцинації проти коклюшу, що складається з 3-х ін’єкцій вакцини АКДП з інтервалом в 1,5 міс. Ревакцинацію роблять через 1,5-2 роки після курсу вакцинації. Вакцинація в 70-80% попереджає захворювання або ж воно протікає в легкій формі.
Діти до 7-річного віку які не разу не хворіли на коклюш, після контакту з хворим підлягають роз’єднанню протягом 14 днів з моменту останнього контакту з хворим. Якщо хворий залишений удома, роз’єднання припиняється до моменту закінчення його ізоляції. Всі діти, що знаходилися в контакті з хворим, підлягають обов’язковому обстеженню у лікаря.
Лікування коклюшу народним методом
— Розтирають часник, змішують у рівному співвідношенні з медом, кладуть на груди, накривають компресним папером і теплою хусткою. Процедуру проводять на ніч.
— 5 зубчиків часнику дрібно нарізують, кип’ятять у склянці молока, поки вони не стануть м’якими. Приймають по півсклянки 2-3 рази на день.
— 1 столову ложку сухої трави чебрецю заливають склянкою окропу. Наполягають, обгорнувши, протягом години, проціджують. Приймають по 1 столовій ложці 3-4 рази на день.
— 1 чайну ложку коренів первоцвіту весняного заливають склянкою води. Кип’ятять 10 хвилин. Наполягають, обгорнувши, протягом 30 хвилин, проціджують. Приймають по 1 столовій ложці 4-5 разів на день.
— Беруть в рівних частинах бруньки сосни, лист подорожника великого, лист мати-й-мачухи. 4 чайні ложки збору заливають 1 склянкою холодної води. Наполягають 2 години. Кип’ятять 5 хвилин, проціджують. Приймають по 1 / 3 склянки 3 рази на день.
— Беруть в рівних частинах корінь алтея і траву чебрецю звичайного. 2 столові ложки суміші заливають 0,5 л води, кип’ятять 5 хвилин, проціджують. Приймають по 1/4-1/2 склянки 3 рази на день.
— 1 столову ложку настою трави материнки звичайної заливають склянкою окропу. Настоюють, обгорнувши, протягом години, проціджують. Приймають по 1 столовій ложці 3 рази на день.
— 1 чайну ложку плодів анісу заливають склянкою води, настоюють протягом 30 хвилин, проціджують. Приймають по 1 / 4 склянки до їди.
— 3-4 столові ложки квіток бузини чорної заливають літром окропу, настоюють протягом 1-2 годин. Приймають по склянці в гарячому вигляді з медом 3-5 разів на день.
— Взяти кропиву, корінь алтея, мати-й-мачуху, ромашку, деревій і шипшину в однакових пропорціях. Після цього дві столові ложки необхідно залити приблизно двома повними склянками крутого окропу і злити отриманий настій разом з травами в термос. Він повинен настоюватися протягом ночі. Настій пити тричі на добу по третині склянки.
— Взяти оман, коріандр, звіробій, калину, календулу, м’яту, шипшину, евкаліпт в рівних пропорціях. Потім дві цілі столові ложки цих трав залити приблизно двома повними склянками крутого окропу, після чого злити в термос. Залишити на ніч. Настій пити тричі на добу по третині склянки.
— Березові бруньки, калину, пижмо, шипшину — в рівних кількостях. Близько двох столових ложок трав залити приблизно двома цілими склянками крутого окропу і разом з травами злити в термос, після чого залишити настоюватися на ніч. Настій пити тричі на добу по третині склянки
— Взяти ромашку, дягель, цикорій, первоцвіт, буркун, синюху, плоди кропу в рівних частинах. Після цього дві повні столові ложки збору залити двома повними склянками окропу. Отриманий відвар разом з травами злити на всю ніч в термос, даючи настоятися до ранку. Настій пити тричі на добу по третині склянки.
— Мати-й-мачуху, шипшину, хвощ польовий, фіалку триколірну, очанку, вероніку, плоди кропу — в рівних частинах. Після цього дві столові ложки залити двома повними склянками окропу, потім злити в термос разом з травою. Отриманий відвар повинен настоюватися протягом ночі. Настій пити тричі на добу по третині склянки.
— Разом з фітотерапією непогано поєднувати гірчичники, банки, пиття підігрітих вод, гаряче молоко з розчиненими в ньому вершковим маслом і медом. Доповнюють фітотерапію вживанням ягід: малини, смородини, горобини, обліпихи, журавлини, шипшини, глоду. Їх вживають як в сирому вигляді, так і в компотах, морсах і киселях.
Все це добре, але не слід забувати, що коклюш це важке інфекційне захворювання, тому обстеження у лікаря є обов’язковою вимогою при захворюванні на коклюш, особливо, що стосується дітей.
Діагностика коклюшу, розпізнавання хвороби
Основний метод діагностики коклюшу полягає у виділенні збудника захворювання — коклюшової палички — за допомогою бактеріального посіву. Для цього у дитини беруть мазок з горла або пропонують покашляти на чашку з живильним середовищем. Але при цьому варто відзначити, що даний метод не завжди достовірний. Коклюшна паличка — це досить «вередлива» бактерія, яку складно виростити в лабораторних умовах. Крім того, бактеріологічний посів має сенс проводити лише в перші три тижні захворювання. Після цього вона в принципі не визначається.
Але справа в тому, що в початковій стадії (катаральний етап, який триває від трьох днів до двох тижнів) визначити захворювання досить складно, оскільки його симптоми нагадують ГРЗ або легкий бронхіт. Підозра про те, що у дитини коклюш, виникає тоді, коли кашель стає нападоподібним. На даному етапі лікар може поставити діагноз, грунтуючись тільки на характері кашлю. Він складається з декількох поштовхів, які завершуються вдихом зі специфічним свистячим звуком. Під час нападу обличчя дитини може почервоніти або навіть посиніти, а після нього — часто настає блювання або відходження слизу.
Але коклюш часто протікає в стертій, легкій формі, що ускладнює його діагностику. У даному випадку на захворювання можуть вказувати такі ознаки: тривалий кашель без нежитю та підвищення температури, хороше загальне самопочуття між нападами, відсутність полегшення від застосування відхаркувальних засобів.
Источник
Коклюш в дитини – як його лікувати та передбачити?
— Характеристика збудника коклюшу
— Патогенез коклюшу у дітей
— Симптоми коклюшу в дитини
— Діагностика коклюшу
— Ускладнення від коклюшу в дітей
— Лікування коклюшу в дитини
— Прогноз та профілактика при коклюші
Кашлюк у дітей — це гостре інфекційне захворювання бактеріального походження, яке проявляється у формі спазматичних нападів кашлю на фоні катаральних симптомів. Зараження кашлюком дитини зазвичай відбувається аерозольним шляхом при тісному контакті з іншою хворою дитиною або дорослим. Інкубаційний період коклюшу складає 3-14 днів. Катаральний період захворювання нагадує своїми симптомами гострий фарингіт, що плавно переходить у розвиток характерних нападів спазматичного кашлю у дітей. Діти, які отримали щеплення від кашлюку, частіше всього хворіють стертою клінічною формою коклюшу. Діагностика цього захворювання базується на виявленні та виділенні палички кашлюку в мокротинні або мазках із зіву. Для лікування коклюшу в дітей найбільш ефективною є антибактеріальна терапія (макроліти та аміноглікозиди) з антигістамінними седативними препаратами та інгаляціями.
Характеристика збудника коклюшу
Коклюш у дітей викликає нерухомий аеробний грамнегативний кок Bordetella pertussis, який прийнято в медичній практиці називати кашлюковою паличкою. Це мікроорганізм є схожим за морфологічними характеристиками на збудник пара кашлюку, який представляє собою інфекцію Bordetella parapertussis з аналогічною але менше вираженою симптоматикою. Кашлюкова паличка виробляє термостабільний ендотоксин, дерматонекротоксин і трахеальний цитотоксин. Інфекція кашлюку є нестійкою до впливу факторів зовнішнього середовища, зберігає життєздатність протягом години при дії прямих сонячних променів і гине протягом 15 хвилин при підвищенні температури до 56 градусів. Також паличка кашлюку знищується дезінфікуючими препаратами і здатна кілька годин зберігає життєздатність в мокротинні.
Джерелом кашлюкової інфекції для дітей є хвора дитина або доросла людина. Контагіозний період включає останні дні інкубації і 5-6 днів після початку захворювання. Пік заразності припадає на момент максимально вираженою клініки. Епідеміологічну небезпеку становлять особи, які страждають стертими, клінічно маловиразними формами інфекції. Носійство коклюшу не буває тривалим, тому є епідеміологічно не значимим.
Коклюш між дітьми передається аерозольним повітряно-крапельним шляхом. Рясне виділення збудника відбувається при кашлі та чханні. Зважаючи на специфіку, аерозоль зі збудником поширюється на незначну відстань (не більше 2 метрів), тому зараження можливе лише у випадку тісного контакту. Оскільки у зовнішньому середовищі збудник не зберігається тривало, контактний шлях передачі не реалізується.
Діти мають високу сприйнятливість до цієї інфекції, тому коклюш вважається в основному дитячою інфекцією. Після перенесення захворювання у дітей формується стійкий довічний імунітет проти кашлюку, а отримані від матері трансплацентарні антитіла не забезпечують надійного імунного захисту. Тому в дорослих іноді зустрічаються випадки повторного захворювання на коклюш.
Патогенез коклюшу у дітей
Коклюшна паличка, потрапивши на слизову верхніх дихальних шляхів дитини, оселяється на війчастому епітелії, який покриває бронхи та гортань. Вглиб тканин ці бактерії не проникають не поширюються в організмі. Тому бактеріальні токсичні речовини викликають лише місцеве запалення.
Після загибелі бактерій утворюється ендотоксин, який є причиною характерного для коклюшу спазматичного кашлю. В процесі прогресування кашель набуває центрального ґенезу, тобто утворюється вогнище збудження у відповідному центрі довгастого мозку. Кашель у дітей при коклюші рефлекторно виникає у відповідь на різні подразники (дотик, сміх, біль, плач). Дія на нервовий центр може викликати початок аналогічних процесів в інших областях довгастого мозку, викликаючи дистонію судин, спазм, блювоту, підвищення артеріального тиску після нападів кашлю. В такий момент у дитини можуть бути тонічні або клонічні судоми.
Ендотоксин разом з ферментом бактерій сприяє зниженню імунітету дитини, що підвищує вірогідність розвитку вторинної інфекції, поширення збудника та, в окремих випадках, тривалого носійства.
Симптоми коклюшу в дитини
Інкубаційний період кашлюку в дитини може тривати від 3 до 20 днів. Захворювання зазвичай протікає із зміною кількох періодів: катарального, спазматичного та періоду одужання.
Катаральний період коклюшу у дітей починається поступово. У них з’являється незначний сухий кашель та нежить. При цьому риніт в дитини супроводжується в’язкими слизистими виділеннями. У цей період лихоманка та інтоксикація не спостерігаються, а температура тіла може підвищуватись до субфебрильних значень. Під час катарального періоду загальний стан дітей можна назвати задовільним. Потім кашель частішає та стає більш інтенсивним. Можуть навіть помічатися напади кашлю, особливо в нічний час. Тривалість цього періоду — від 5 до 15 днів.
Потім катаральний період плавно закінчується і настає період спазматичного кашлю, напади якого стають більш частими, а сам кашель стає більш інтенсивним, набуваючи судомного характеру. Провісниками нападу кашлю у дітей є першіння в горлі, неспокій та дискомфорт у грудях. У зв’язку із спастичним звуженням голосової щілини при вдиханні повітря чути свистячий звук. Напади кашлю представляють собою чергування свистячих вдихів та поштовхів кашлю. Важкість перебігу кашлюку визначається тривалістю та частотою нападів кашлю.
Як вже відмічалось, напади кашлю частішають в нічний час та зранку. Постійне напруження горла сприяє появі набряклості обличчя дитини та гіперемії. При цьому можуть з’являтись невеликі крововиливи під шкірою обличчя та на поверхні слизової ротоглотки. Температура тіла в дитини у спазматичний період зберігається в межах норми, а ознакою приєднання вторинної інфекції є лихоманка.
Період спазматичного кашлю триває близько 3 — 4 тижні. Потім захворювання переходить у фазу одужання. В цей період під час кашлю починається відхаркування мокротиння, напади рідшають, їх спазматичність знижується і поступово припиняється. Загальна тривалість цього періоду може складати від кількох днів до кількох місяців.
Стерта форма коклюшу у дітей буває в основному тільки у щеплених. В такому випадку спазматичні напади є менш вираженими, хоча тривалість кашлю може бути досить значною і важко піддаватись терапії. Спазми та блювання при стертій формі кашлюку відсутні.
Діагностика коклюшу
Для діагностики коклюшу у дітей застосовуються бактеріологічні методи, а саме: виділення збудника з мазка слизової оболонки дихальних шляхів або харкотиння (здійснюється бакпосів на живильне середовище). Паличку коклюшу висівають на середовище Борде-Жангу.
За допомогою РА, РСК, РНГА проводиться також серологічна діагностика, яка необхідна для підтвердження встановленого діагнозу, так як реакції стають позитивними не швидше ніж на другий тиждень перебігу судомного періоду, а в окремих випадках можуть давати негативний результат навіть в більш пізній період. Неспецифічні методи діагностики визначають ознаки інфекції (лімфоцитарний лейкоцитоз в крові). При цьому часто спостерігається незначне підвищення ШОЕ. У випадку підозри на ускладнення від кашлюку в дитини з боку органів дихання слід проконсультуватись в пульмонолога та зробити рентгенографію легень.
Ускладнення від коклюшу в дітей
Кашлюк найчастіше викликає ускладнення, які мають зв’язок з вторинною інфекцією. Найбільш поширеними ускладненнями при коклюші у дітей є наступні захворювання органів дихання: пневмонія, бронхіт, плеврит. Через шкідливу дію кашлюкових бактерій в дитини може також розвинутись емфізема. Важкий перебіг в окремих випадках може викликати ателектаз легенів та пневмоторакс. Досить часто серед ускладнень коклюшу відзначається гнійний отит. У випадку дуже інтенсивних нападів кашлю в дитини існує ймовірність розриву тканин черевної стінки і барабанних перетинок. В дуже малих дітей кашлюк може спровокувати розвиток бронхоектатичної хвороби.
Лікування коклюшу в дитини
Коклюш у дітей переважно лікують амбулаторно. При цьому хворим дітям рекомендують дихати вологим повітрям, збагаченим киснем при кімнатній температурі. Під час лікування дитині необхідно забезпечити повноцінне харчування, яке потрібно вживати частіше, але роздрібненими порціями. Не рекомендується створювати негативний вплив не нервову систему дитини. Якщо температура в дитини зберігається в межах норми лікарі радять більше часу проводити на свіжому повітрі, якщо на вулиці температура не нижча ніж 10 градусів морозу.
Під час катарального періоду найбільш ефективним є застосування антибіотиків (макролідів, аміноглікозидів, левоміцетину та ампіциліну) курсами тривалістю 1 тиждень при середніх терапевтичних дозах. В перші дні захворювання на кашлюк дитині разом з антибіотиками часто призначають ін’єкції спеціального гамаглобуліну.
Як патогенетичнй засіб хворій на коклюш дитині можуть також призначити антигістамінні препарати, які мають седативний ефект. Серед таких препаратів для дітей найбільшого поширення набув піпольфен. Слід зазначити, що дорослим в даному випадку призначають інші препарати, так як, наприклад, реланіум, седуксен, сибазон та ін. Під час судомного періоду, щоб полегшити силу нападів, дітям можуть бути виписані спазмолітики, а в більш складних випадках навіть нейролептики.
Протикашльові засоби та муколітики для лікування коклюшу зазвичай не використовуються, оскільки вони є неефективні, а препарати від кашлю з центральною дією при коклюші взагалі заборонені. Дітям рекомендована оксигенотерапія. Відчутний ефект спостерігається також при оксигенобаротерапіі. Паралельно з цим для підвищення ефективності лікування можна застосовувати інгаляції та фізіотерапевтичні методи.
Прогноз та профілактика при коклюші
Прогноз при кашлюку в дітей є завжди сприятливим. Летальні наслідки зустрічаються вкрай рідко і бувають лише при захворювання престарілих людей. Під час розвитку ускладнень можуть тривалий час зберігатись наслідки у формі хронічних захворювань легенів.
Профілактика коклюшу є плановою. Щеплення дітей відбувається з використанням вакцини АКДП. Щеплення від кашлюку, як правило, починають з 3-х місячного віку. При цьому вакцину вводять три рази з перервами у 6 тижнів. Дітям, які мають більше 3 років, щеплення не роблять.
Загальна профілактика передбачає заходи, що дозволяють виявити захворювання на ранніх етапах та проконтролювати стан здоров’я контактних осіб. Здійснюється профілактичне обстеження дітей у дитячих колективах, та самих працівників дитячих шкільних і дошкільних установ, лікувально-профілактичних закладів. При виявлені кашлюку дітей (або дорослих з вказаних груп) ізолюють від колективу на 25 днів, починаючи з дня появи рецидивів. Також проводяться в колективі спеціальні карантинні заходи.
Источник